КЛАНИ ТУРКМЕНІСТАНУ: ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ (продовження)

Анотація

Досліджуються роль та місце кланових інститутів у системі органів влади та управління Туркменістану. Проаналізовано особливості міжкланових відносин у Туркменістані в пострадянський період. Встановлено, що в період президентства Г. Бердимухамедова кадрова політика в країні набула яскраво вираженого регіонального забарвлення. Це призвело до суттєвого посилення позицій етноплемінної групи ахальських текінців в державних структурах Туркменістану (як на республіканському, так і на місцевому рівнях). Показано, що одним із важливих елементів кланової системи сучасного Туркменістану є т. зв. президентська «родина», вплив якої постійно зростає. Визначено роль інституту президентських радників у політичній системі країни.

Ключові слова: Туркменістан, політична система, кланові інститути, кадрова політика, ахальські текінці, інститут президентських радників.

Исследуются роль и место клановых институтов в системе органов власти и управления Туркменистана. Проанализированы особенности межклановых отношений в Туркменистане в постсоветский период. Установлено, что в период президентства Г. Бердымухамедова кадровая политика в стране приобрела ярко выраженную региональную окраску. Это привело к существенному усилению позиций этноплеменной группы ахальских текинцев в государственных структурах Туркменистана (как на республиканском, так и на местном уровнях). Показано, что одним из важных элементов клановой системы современного Туркменистана является т. н. президентская «семья», влияние которой постоянно возрастает. Определена роль института президентских советников в политической системе страны.

Ключевые слова: Туркменистан, политическая система, клановые институты, кадровая политика, ахальские текинцы, институт президентских советников.

The role and place of clan institutions in the system of government and administration of Turkmenistan is investigated. The features of inter-clan relations in Turkmenistan in the post-Soviet period are analyzed. It was established that during the presidency of G.

Berdymukhamedov, the personnel policy in the country acquired a pronounced regional coloring. This led to a significant strengthening of the position of the ethnic tribal group of Akhal Tekinians in the state structures of Turkmenistan (both at the republican and local levels). It is shown that one of the important elements of the clan system of modern Turkmenistan is the so-called. presidential "family", whose influence is constantly growing. The role of the institution of presidential advisers in the political system of the country is determined.

It is alleged that the presence of three dozen tribes, grouped into several tribal groups, each with its own habitat, as well as some conservatism inherent in the Turkmen population, led to a low level of ethnopolitical and social consolidation in Turkmen society. It is revealed that one of the important elements of the political system of Turkmenistan is the Institute of Presidential Advisers. Among them, representatives of foreign business structures who are interested in developing business relations with Turkmenistan and at the same time advocating interests of the Turkmen leadership abroad play an important role. It was found that under the conditions of formally equal representation of all regions (one nomination from each of the 6 regions), the Tekin velayats actually received a threefold advantage. Significantly increasing the chances of victory for the Tekhnik candidates (including the pro-imperious G. Berdimuhamedov) also has a significant quantitative predominance of the Tekhniks, whose number is about half the population of Turkmenistan. It is revealed that a separate group of presidential advisers is made up of officials of Russian origin who have worked for a long time in the structure of the apparatus (administration) of the president.

Key words: Turkmenistan, political system, clan institutions, personnel policy, Akhal Tekins, institute of presidential advisers.