ЛІНГВОПОЕТИЧНА СПАДЩИНА ОЛЕКСАНДРА ОПАНАСОВИЧА ПОТЕБНІ В СУЧАСНИХ ФІЛОЛОГІЧНИХ РОЗВІДКАХ

Анотація

Метою розвідки є дослідження лінгвопоетичної спадщини О.О. Потебні як теоретичного підґрунтя лінгвокреаторики ХХІ століття. Стверджується, що питання діяльності мови і діяльності в мові потребують розв’язання у сучасному лінгвокреативному форматі. О.О. Потебня сформулював основні ідеї теоретичної поетики, якою вона постає у ХХ і розвивається у ХХІ столітті. Вчений довів, що вивчаючи мову поетичну, філологи можуть дослідити мовний ресурс, зразки та напрями креативної реалізації національної мови. Потебня вказував на безперервні зміни в мові. Вченому вдалося дослідити, які мовні факти є залишком минулих часів, які належать до сучасності, а що тільки виникає, і лише від мовної діяльності, яка відповідає потребам людської думки, залежить, чи буде розвиватися, чи ні. Саме ці тези закладені в основу сучасного розвитку філології як лінгвокреаторики, лінгвістичного і літературознавчого моделювання. Поети як лінгвокреативні особистості здійснюють мовну діяльність, пов’язану з лінгвокорекцією.

Ключові слова: Потебня, поетика, лінгвокреаторика, лінгвістичне і літературознавче моделювання, проективна лінгвістика, інтелектуалізація мови.

       Целью работы является исследование лингвопоэтического наследия А.А. Потебни как теоретической основы лингвокреаторики XXI века. Утверждается, что вопрос деятельности языка и деятельности в языке необходимо решить в современном лингвокреативном формате. А.А. Потебня сформулировал основные идеи теоретической поэтики, которой она предстает в ХХ и развивается в XXI веке. Ученый доказал, что изучая язык поэтический, филологи могут исследовать языковой ресурс, образцы и направления креативной реализации национального языка. Потебня указывал на непрерывные изменения в языке. Ученому удалось исследовать, какие языковые факты являются остатком прошлых времен, какие принадлежат современности, а что только возникает, и только от речевой деятельности, которая отвечает потребностям человеческой мысли, зависит, будет развиваться или нет. Именно эти тезисы заложены в основу современного развития филологии как лингвокреаторики, лингвистического и литературоведческого моделирования. Поэты как лингвокреативные личности осуществляют речевую деятельность, связанную с лингвокоррекцией.

       Ключевые слова: Потебня, поэтика, лингвокреаторика, лингвистическое и литературоведческое моделирование, проективная лингвистика, интеллектуализация языка.

       The purpose of the research is to study linguopoetic heritage of A. Potebnja as a theoretical basis of linguocreatorics of XXI century. We state that problems of language activity and activity in language have to be solved in the modern linguocreative format. A. Potebnja has formulated the basic ideas of theoretical poetics as it appears in the ХХ and XXI century. The researcher has proved that by studying poetic language linguists can explore the language resource, patterns and directions of the creative realization of the national language. Potebnya pointed to the continuous changes in the language. The scientist managed to investigate which linguistic facts were remnants of the past, which belonged to the present, and what only occurred and its development would only depend on language activity that meets the needs of human thought. These points form the basis for the modern development of philology as linguocreatorics, linguistic and literary modeling. Poets as linguocreative persons realize language activity connected with linguocorrection.

       Key words: Potebnja, poetics, linguocreatorics, linguistic and literary modeling, projective linguistics, language intellectualization.