О НЕКОТОРЫХ СПОСОБАХ ИГРЫ С ЧИТАТЕЛЕМ В СОВРЕМЕННЫХ ДРАМАТУРГИЧЕСКИХ ПРОИЗВЕДЕНИЯХ

Анотація

Статтю присвячено питанню засобів реалізації гри з читачем сучасного російського драматургічного твору. У якості матеріалу для осмислення було взято твори російських драматургів, які були створено в 2013 р.  Особливу увагу приділено аналізу назв п'єс, серед основних засобів виділено фразеологічну трансформацію (аплікацію), алюзію, тавтологію, контекстуальне сенсоутворення. Автором також проведено розвідку стосовно принципів створення авторських жанрових номінацій як одного з засобів гри з читачем. Підкреслено тенденцію до скорочення обсягу твору, що знайшло відображення в жанровій номінації. Прагнення до експерименту призвело до появи різноманітних нетрадиційних назв жанрів, які вирішують певні завдання: авторської самореалізації, залучення уваги більшої кількості читацької аудиторії, поєднання жанрової своєрідності зі смисловим навантаженням, розширення традиційної назви жанру за рахунок додавання позажанрових елементів, занурення одразу до змісту твору, включення читача до акту со- творчості тощо.

Ключові слова: жанр, назва, авторський жанр, лаконізація, гра з читачем.

 Статья посвящена вопросу средств реализации игры с читателем современного российского драматургического произведения. В качестве материала для осмысления было взято произведения русских драматургов, которые были созданы в2013 г. Особое внимание уделено анализу названий пьес, среди основных средств выделены фразеологическая трансформация (аппликация), аллюзия, тавтология, контекстуальное смыслотворение. Автором также проведено исследование принципов создания авторских жанровых номинаций как одного из средств игры с читателем. Подчеркнута тенденция к сокращению объема произведения, что нашло отражение в жанровой номинации. Стремление к эксперименту привело к появлению разнообразных нетрадиционных названий жанров, которые решают определенные задачи: авторской самореализации, привлечения внимания большего количества читательской аудитории, сочетание жанрового своеобразия со смысловой нагрузкой, расширение традиционного названия жанра за счет добавления внежанровых элементов, погружение непосредственно в содержание произведения, включение читателя в акт со-творчества.

Ключевые слова: жанр, название, авторский жанр, лаконизация, игра с читателем.

 The article is devoted to the implementation of means of the game with the reader of contemporary Russian dramatic works. Texts of the Russian playwrights, which were created in 2013, were taken as a material for reflection. Special attention is paid to the analysis of the pieces’ names: among the main means were named phraseological transformation (application), allusion, tautology, contextual sense-making. The author also conducted a study of the creation principles of the author's genre nominations as one of the tools of the game with the reader. The trend to reduction of the works volume was stressed, which is also reflected in the genre category. The desire to experiment led to the emergence of a variety of non-traditional names of the genres that solve specific tasks: author's self-actualization, attraction of attention of a larger number of readers, combination of the genre originality with the meaning, extention of the traditional names of the genre by adding extra-genre elements, diving directly into the content of the work, engagement of the reader in the act of co-creation.

Keywords: genre, name, author's genre, reduction, game with a reader.