ФУНКЦІЇ РЕЧІ У МОДЕРНІСТСЬКОМУ РОМАНІ
Анотація
Стаття присвячена аналізу функцій речі у східнослов’янському модерністському романі І пол. ХХ століття.
Мета статті – систематизувати описані теоретиками функції речі у художньому тексті (аксесуарну, ідейно-естетичну, світомоделюючу, культурологічну, характерологічну, сюжетно-композиційну) та доповнити цей перелік функцій тими, які властиві модерністському роману І пол. ХХ ст., а саме: сюжетогенеруючою, інтертекстуальною, мотивогенеруючою, текстогенеруючою, кросдискурсивною.
Сюжетогенеруюча функція полягає у тому, що річ «натякає» на сюжетний розвиток твору, сприяє розкриттю сюжету або, навпаки, виконує роль «обманної» підказки, постаючи елементом авторської гри з читачем. Асоціативна функція демонструє здатність речі до породження і розвитку додаткових образних рядів, нарощування і збагачення художнього смислу, створення алюзивних перегуків. Інтертекстуальна функція полягає у тому, що річ виступає потужним конденсатором різноманітних культурних смислів, іманентно ретранслюючи семантику різних рівнів, виявляючи складний спектр міжтекстуальних зв’язків та поглиблюючи зміст твору. Мотивогенеруюча функція дозволяє автору через уведення тих чи інших речей «нанизувати» мотиви і розгалужувати мотивну систему твору. Текстогенеруюча функція: річ репрезентує текстуальну стратегію автора, виступаючи її основоположним чинником. Кросдискурсивна функція: річ демонструє вид та спосіб організації тексту, змінюючи його тональності та «перемикаючи» дискурси.
Висновки: у прозі ХХ ст. річ значно розширює як способи репрезентації, так і свій функціональний діапазон, постаючи не лише побутовою деталлю, ознакою певного середовища чи засобом психологізації, а й носієм соціокультурної стратегії автора, важливим текстогенеруючим та стилетворчим чинником.
Ключові слова: модерністський роман, категорія речі, сюжетогенеруюча, інтертекстуальна, мотивогенеруюча, текстогенеруюча, кросдискурсивна функції речі.
Статья посвящена анализу функций вещи в восточнославянском модернистском романе І пол. ХХ века.
Цель статьи – систематизировать описанные теоретиками функции вещи в художественном тексте (аксессуарную, идейно-эстетическую, миромоделирующую, культурологическую, характерологическую, сюжетно-композиционную) и дополнить этот перечень функций теми, которые свойственны модернистскому роману І пол. ХХ в., а именно: сюжетогенерирующей, интертекстуальной, мотивогенерирующей, текстогенерирующей, кроссдискурсивной.
Сюжетогенерирующая функция заключается в том, что вещь «намекает» на сюжетное развитие произведения, способствует раскрытию сюжета или, наоборот, выполняет роль «обманной» подсказки, являясь элементом авторской игры с читателем. Ассоциативная функция демонстрирует способность вещи к порождению и развитию дополнительных образных рядов, наращиванию и обогащению художественного смысла, созданию аллюзивних перекличек. Интертекстуальная функция заключается в том, что вещь является мощным конденсатором различных культурных смыслов, имманентно ретранслируя семантику различных уровней, проявляя сложный спектр межтекстуальных связей и углубляя содержание произведения. Мотивогенерирующая функция позволяет автору введением тех или иных вещей «нанизывать» мотивы и разветвлять мотивную систему произведения. Текстогенерирующая функция: вещь представляет текстуальную стратегию автора, являясь ее основополагающим фактором. Кроссдискурсивная функция: вещь демонстрирует вид и способ организации текста, изменяя его тональности и «переключая» дискурсы.
Выводы: в прозе ХХ в. вещь значительно расширяет как способы репрезентации, так и свой функциональный диапазон, являясь не только бытовой деталью, признаком определенной среды или средством психологизации, но и носителем социокультурной стратегии автора, важным текстогенерирующим и стилеобразующим фактором.
Ключевые слова: модернистский роман, категория вещи, сюжетогенерирующая, интертекстуальная, мотивогенерирующая, текстогенерирующая, кроссдискурсивная функции вещи.
The article deals with analysis of thing function in the East Slavic modernistic novel of the early 20th century.
The article objective is to set the examined functions of things in imaginative literature (accessory, ideologic, aesthetic, world-modeling, culturological, characterological, plot-making, and compositional) and to complete a list with new ones, which are peculiar to modernistic novel of the early 20th century, namely plot-generative, motive-generative, associative, intertextual, text-generative, and cross-discoursive.
Plot-generative function is that thing “hints” to the plot development, it promotes the plot unfolding or vice versa. The thing may be used as a “fraudulent” prompt. It could be an element of author’s game with a reader. Associative function shows the ability of the thing to generate and develop a new imagery range, to expand and enrich an artistic meaning, to make allusive references. Intertextuality function is a condensation of various cultural meanings by things. Thus the things retransmit inherently a wide range of semantics, showing a complex spectrum of intertextuality links and deepening a matter of the text. Motive-generative function lets the author, by entering some things, “threads” the motives and extends the motive system of the text. Text-generative function is that thing presents author’s textual strategy, being its fundamental factor. Cross-discoursive function: the thing shows kinds and the way of text organizing by changing its tonality and “switching” the discourses.
Conclusion: in prose of the 20th century the thing expands appreciably the way of its representation and functional diapason. It gets not only the everyday detail, the mark of some environment or the mean of psychological insight, but the medium of author’s social and cultural strategy, the important text-generative and style-making agent.
Key words: modernistic novel, thing category, plot-generative, intertextuality, motive-generative, text-generative, cross-discoursive functions of thing.
Повний текст:
PDFПосилання
Введение в литературоведение. Литературное произведение: основные понятия и термины: [Учеб. пособие] / [Л.В. Чернец, В.Е. Хализев, С.Н. Бройтман и др.]; под ред. Л.В. Чернец. – М.: Высш. шк.; Академия, 1999. – 556 с.
Введение в литературоведение. Электронное учебное пособие. Внутриуниверситетская программа ЮГИНФО РГУ (ЮФУ) «Современные информационные технологии в образовании» (2006). Руководитель проекта – В.Н. Чубарова. http://litved.rsu.ru/vesh.htm
Гаспаров Б.М. Литературные лейтмотивы. Очерки русской литературы XX века / Б.М. Гаспаров. – М.: Наука: Вост. лит., 1994. – 304 с.
Есин А.Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения: [учеб. пособ.] / А.Б. Есин. – 5-е изд. – М.: Изд-во Флинта; Наука, 2003. – 248 с.
Хализев В.Е. Мир произведения / В.Е. Хализев // Теория литературы: [учеб. пособие]. – М.: Высш. шк., 2002. – С. 194-260.
Чудаков А.П. Предметный мир литературы (К проблеме категорий исторической поэтики) / А.П. Чудаков // Историческая поэтика. Итоги и перспективы изучения. – М.: Наука, 1986. – С. 251-291.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.