The polysymbolic eidos of the road in Vasyl Zemliak’s chimeric prose

Анотація

У статті досліджено просторові номінації в химерній прозі, які мають символічні значення. Символічність і абстрактність стали характерними рисами фольклорного словника. Лексеми, узяті з української народної традиції, повністю втрачають своє номінативне значення і набувають нового семантичного відтінку в межах іншої системи, яка безпосередньо пов’язана з картиною світу. В українській культурній традиції міфологема «дорога» характеризується множинністю значень. Химерна проза з усіма своїми виражальними можливостями значно розширила потенціал дороги як символу та наповнила цей образ новими смислами. Метою статті є дослідження полісимволічності ейдосу дороги в дилогії Василя Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені Млини», виокремлення її особливостей у прозописьмі митця. У романах В. Земляка дорога символізує еволюцію характерів, шлях поступу селянської свідомості та життєвий вибір кожної людини. Архетипний образ шляху нерозривно пов’язаний з духовними атрибутами жителів Вавилона – магічною гойдалкою, Аббісінськими горбами, млинами, цапом Фабіяном. Особливість химерної прози полягає в переплетінні різних стильових пластів, зокрема іронії, гротеску, патетики, і неосяжності сюжетного часу. Для досягнення цих художніх прийомів письменники й застосовують полісимволічний образ дороги.

Ключові слова: химерне прозописьмо, образ-символ, ейдос дороги, полісимволічність, просторові номінації.

В статье исследованы пространственные номинации в химерной прозе, которые имеют символические значения. Символичность и абстрактность стали характерными чертами фольклорного словаря. Лексемы, взятые из украинской народной традиции, полностью теряют свое номинативное значение и приобретают новый семантический оттенок в пределах другой системы, которая непосредственно связана с картиной мира. В украинской культурной традиции мифологема «дорога» характеризуется множественностью значений. Химерная проза со всеми своими выразительными возможностями значительно расширила потенциал дороги как символа и наполнила этот образ новыми смыслами. Целью статьи является исследование полисимволичности эйдоса дороги в дилогии Василия Земляка «Лебединая стая» и «Зеленые Млины», выделение ее особенностей в прозописьме художника. В романах В. Земляка дорога символизирует эволюцию характеров, путь развития крестьянского сознания и жизненный выбор каждого человека. Архетипический образ пути неразрывно связан с духовными атрибутами жителей Вавилона – магической качелей, Аббисинськимы холмами, мельницами, козлом Фабияном. Особенность химерной прозы заключается в переплетении разных стилевых пластов, в частности иронии, гротеска, патетики и необъятности сюжетного времени. Для достижения этих художественных приемов писатели и применяют полисимволический образ дороги.

Ключевые слова: химерное прозописьмо, образ-символ, эйдос дороги, полисимволичность, пространственные номинации.

The article studies the spatial nominations in chimeric prose that have symbolic value. Symbolism and abstraction were the characteristic features of folk vocabulary. Tokens, taken from the Ukrainian folk tradition, completely lose their nominative value and gain a new semantic nuances within a system that is directly associated with the picture of the world. In the Ukrainian cultural tradition, the mythologeme of the "road" is characterized by a multiplicity of meanings.

The chimeric prose with all its expressive potential capabilities greatly expanded the potential of the road as a symbol and filled that image with new meanings. The aim of the article is to study polisymbolic eidos of the road in the dilogy of Vasil Zemliak’s "The Swan Flock" and "The Green Mills", singling out its features in the artist’s prose.

In the novels of Vasil Zemliak the road symbolizes the evolution of the characters, the way of peasants’ consciousness progress and life choices of each person. Archetypal image of the road is inextricably linked with such spiritual attributes ofBabyloninhabitants as the magical swing, Abbisinsky hills, mills, goat Fabian. The peculiarity of chimeric prose is the interlacing of different styles, including irony, grotesque, pathetic, and the immensity of the scene time. To achieve these artistic techniques writers use polysymbolic image of the road.

Keywords: chimeric prose writing, symbolic image, the eidos of the road, polysymbolic meaning, spatial nominations.