АВТОРСКОЕ ВИДЕНИЕ ЛИЧНОСТИ ТВОРЦА В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ В. ТОКАРЕВОЙ

Анотація

Автор статті аналізує особливості творчої людини в оповіданнях і повістях В. Токарєвої. У статті розглядаються процеси, що впливають на внутрішній світ талановитої людини, функції мистецтва і співвіднесеність двох понять «буденності, норми» і «обдарованості, таланту». У центрі творчості автора базові поняття етнокультурної свідомості російської людини: «людина» , «любов», «життя», «талант». Духовні пошуки героя приводять читача до важливих морально-філософських питань. Людина В. Токарєвої – особистість кризової епохи, епохи зміни культурних парадигм. Автор намагається естетично відобразити кризовий стан світу рубежу століть. Творчість для людини – самоствердження, рішення певних психологічних проблем, спосіб урізноманітнити світ. Автор вказує на значущість роль художника, як хранителя традицій і моральних цінностей. Зміни в соціальній сфері життя наприкінці ХХ сторіччя призвели до трагічних наслідків, коли істинний «художник» стає непотрібним у суспільстві , що породжує життєві трагедії.

Ключові слова: оповідання, повість, особистість, сюжет, творчість, талант.

Автор статьи анализирует особенности творческой личности в рассказах и повестях В. Токаревой. В статье рассматриваются процессы, влияющие на внутренний мир талантливого человека, функции искусства и соотнесенность двух понятий «обыденности, нормы» и «одаренности, таланта». В центре творчества автора базовые понятия этнокультурного сознания русского человека: «человек», «любовь», «жизнь», «талант». Душевные поиски героя приводят читателя к важным нравственно-философским вопросам. Человек В. Токаревой – личность кризисной эпохи, эпохи смены культурных парадигм. Автор пытается эстетически запечатлеть кризисное состояние мира рубежа веков. Творчество для человека – самоутверждение, решение определенных психологических проблем, способ разнообразить мир. Автор указывает на значимость роли художника, как хранителя традиций и нравственных ценностей. Перемены в социальной жизни  в конце ХХ столетия привели к трагическим последствиям, когда истинный «художник» становится ненужным в обществе, что порождает жизненные трагедии.

Ключевые слова: рассказ, повесть, личность, сюжет, творчество, талант.

The author analyzes characteristics of a creative person in V. Tokareva’s stories and novels. The article deals with the processes affected the inner world of a talented man, the function of art and the correlation of the two concepts of ‘ordinary, normal’ and ‘talent, capability’. In the center of V. Tokareva’s works there are basic concepts of Russian ethnic and cultural consciousness: ‘person’, ‘love’, ‘life, ‘talent’. Spiritual searches of the hero lead the reader to important moral and philosophical questions. V. Tokareva’s man is a personality of the crisis periods, time when changing cultural paradigm. The author tries to embody aesthetically the crisis conditions of the world. Creativity for person becomes self-affirmation, decision of certain psychological problems, a way to diversify the world. The author points out the importance of the artist's role as a guardian of the traditions and moral values. In the late XXth century changes in the social life led to tragic consequences when the ‘true artist’ is unnecessary for a society and this leads to a life tragedy.

Key words: short story, story, person, plot, creativity, talent.