МИФ ОБ ОРФЕЕ И ЭВРИДИКЕ В АВТОРСКОЙ РЕЦЕПЦИИ Б. ВЕРБЕРА (на материале романа «Танатонавты»)

О. С. Семенец

Анотація


В статті аналізується текстова актуалізація міфів про сходження у потойбіччя в романі Б. Вербера «Танатонавти». Звертаючись до фундуючої функції античної міфології, письменник конструює власну картину світу і робить свій інтерпретаційний вибір на корись образу Орфея (митця, філософа і містагога) та міфологічного сюжету про Орфея та Еврідіку для реалізації авторського бачення актуальних проблем сьогодення, пов’язаних з втратою людиною ціннісних орієнтирів, страхом смерті і потойбічної долі душі, спробами подолати і осягнути смерть. Звертаючись до олімпійського періоду міфотворчості автор прагне протиставити хаотичному сьогоденню гармонійний, структурований, патріархальний стрій античного міфу. Спираючись на інтертекстуальну компетенцію читача, Б. Вербер залучає його до співтворчості, коли подає власний варіант розв’язки міфологічного сюжету. В ній криється і споконвічний оптимізм людства, і потяг до сакралізації десакралізованого світу, і прагнення повернути чолова з маргінесів суспільства.

Ключові слова: Бернар Вербер, Франція, Орфей та Еврідіка, рецепція, текстова актуалізація, інтерпретаційний вибір.

 

В статье анализируется текстовая актуализация мифов о снисхождении в подземное царство в романе Б. Вербера «Танатонавты». Обращаясь к обобщающей функции античной мифологии, писатель конструирует собственную картину мира и совершает свой интерпретационный выбор в пользу образа Орфея (художника и мистагога) и мифологического сюжета про Орфея и Эвридику для реализации авторского видения актуальных проблем настоящего, связанных с потерей человеком ценностных ориентиров, страхом смерти и иномирной судьбы души, попытками преодолеть и понять смерть. Обращаясь к олимпийскому периоду мифотворчества, автор противопоставляет хаотичной действительности гармоничный, структурированный, патриархальный строй античного мифа. Опираясь на интертекстуальную компетенцию читателя, Б. Вербер приобщает его к сотворчеству, когда подаёт собственный вариант развязки мифологического сюжета. В ней кроется и извечный оптимизм человечества, и стремление к сакрализации десакрализированного общества, и желание вернуть мужчину с маргинесов общества.

Ключевые слова: Бернар Вербер, Франция, Орфей и Эвридика, рецепция, текстовая актуализация, интерпретационный выбор. 

 

Summary

O.S. Semenets. Bernard Werber’s perception of the Myth about Orpheus and Eurydic (Based on the Novel “The Thanatonauts”).

In the article we analyze the narrative actualization of myths about a descent into the underworld in the novel “The Thanatonauts” by Bernard Werber.

Referring to the resumptive function of the antique mythology the author constructs the worldview of his own and makes his interpretative choice towards the image of Orpheus (an artist and a mystagogue) and mythological story about Orpheus and Eurydic to fulfill author’s vision of contemporary problems associated with the loss of values, the fear of death, and unearthly destiny of a soul, the attempts to overcome and understand death. Referring to the Olympic period of mythology, the author sets harmonious, structured, androcentric structure of an antique myth against chaotic reality.

Relying upon an intertextual competency of a reader Bernard Werber introduces them to co-creation by providing his own denouement of the myth. The eternal optimism of the mankind as well as the pursuit of sacralization of desacralized society and the desire to retrieve a man who has been marginalized are rooted in it.

Keywords: Bernard Werber, France, Orpheus and Eurydic, perception, narrative actualization, interpretative choice


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Вербер Б. Танатонавты / Б. Вербер; [пер. c франц. и прим. И. В. Судакевича]. – М.: GELEOS Publishing House (Кэпитал Трейд Компани): РИПОЛ Классик, 2011. – 512 с.

Грак Ж. Почему литературе трудно дышать? / Жульен Грак // Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности: Пер. с фр. / Общ.ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – C. 213-216.

Изер В. Изменение функций литературы / Вольфганг Изер // Современная литературная теория. Антология / Сост., пер., прим. И.В. Кабановой. – М.: Флинта: Наука, 2004. – С. 22-45.

Кун Н.А. Мифы и легенды Древней Греции / Н.А. Кун. – М.: АСТ, 2006. – 464 с.

Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии / А.Ф. Лосев. – М. : Гос. уч.-пед. изд. Министерства просвещения РСФСР, 1957. – 617 с.

Теория литературы: Учеб.пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений: В 2 т. / Под ред. Н.Д. Тамарченко. – Т. 1: Н.Д. Тамарченко, В.И. Тюпа, С.Н. Бройтман. Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 512 с.

Эко У. Роль читателя. Исследования по семиотике текста / Эко Умберто; Пер. с англ. и итал. С.Д. Серебряного. – СПб.: «Симпозиум», 2005. – 502 с.

Яусс Х. Р. История литературы как провокация литературоведения / Ханс Роберт Яусс; Пер. с нем. и предисл. Н. Зоркой // Новое литературное обозрение. – 1995. – № 12. – С. 34-84.

Citton Y. Lire, interpreter, actualiser. Pourquoi les etudes litteraires? / Yves Citton; Preface de FranзoisCusset. – Paris: Editions Amsterdam, 2007. – 368 p.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.