МОДЕРНІЗАЦІЯ КЛАСИЧНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЖАНРІВ У ТВОРЧОСТІ Е.М. ФОРСТЕРА

Анотація

У статті розглядаються суттєві змістовно-формальні ознаки відомого роману Форстера як твору, в якому новий модерністичний зміст, неможливий для вікторіанського роману, «ховається» за традиційною розстановкою героїв і сюжетних мотивів (він та вона, кохання, шлюб). Дослідження присвячене вивченню діалектичного співвідношення класичної та оновленої Форстером модерністичної системи поетики і семантики роману. Автори аналізують потрактування цих особливостей у науковій та літературно-критичній форстеріані. Мета статті – виявити головні пункти дискусії, яку викликала проблема висвітлення митцем подій та проблематики твору. Роман «Найдовша подорож» розглядається як втілення діалектики приналежності Форстера до нового літературного напряму, в якому головує «зняття» або внутрішня зміна успадкованих стандартів. Виділені в аналізі особливості модерністського перетворення вікторіанського роману у Форстера дозволяють побачити його як «хрещеного батька» англійського модернізму.

Ключові слова: автобіографічні мотиви, гомоеротизм, поетика назви, структура роману, трактовка героїв, трагедія, модернізм.

В статье рассматриваются существенные содержательно-формальные признаки известного романа Форстера как произведения, в котором новое модернистское содержание, невозможное для викторианского романа, „прячется” за традиционной расстановкой героев и сюжетных мотивов (он и она, любовь, брак). Исследование посвящено изучению диалектического соотношения классической и обновленной Форстером, модернистской, системы поэтики и семантики романа. Авторы анализируют толкование этих особенностей в научной и литературно-критической форстериане. Цель статьи – выявить основные пункты дискуссии, которую вызвала проблема изображения писателем событий и проблематики произведения. Роман «Самое долгое путешествие» рассматривается как воплощение диалектики принадлежности Форстера к новому литературному направлению, в котором главенствует «снятие» или внутренняя замена унаследованных стандартов.

Воплощенные в анализе особенности модернистского изменения викторианского романа у Форстера позволяют рассматривать его как «крестного отца» английского модернизма.

Ключевые слова: автобиографические мотивы, гомоэротизм, поэтика названия, структура романа, трактовка героев, трагедия, модернизм.

The article deals with rich-formal signs of the famous novel by E.M. Forster as a work, in which the new modernistic maintenance, though traditionally impossible for the Victorian novel is hidden under the customary placing of heroes and subject reasons (male and female relationship, love, marriage). This research is devoted to studying a dialectical correlation between the classical structure of the novel, including poetics and semantics, with the new, modernistic model structure, as realized by Forster. The authors analyse the interpretation of these features in scientific and critical Forster studies. The purpose of the article is to reveal the main items of the discussion about the events and the problems in the novel. The novel The Longest Journey is examined as indicative of Forster’s belonging to the new art movement, the main principles in which are the main character’s discovered ability to “take down” established norms or experience a psychological break from inherited standards. The modernistic conversion and reimagining of the traditional Victorian novel as actualized by Forster places him at the forefront of 20^th century literature as a founding father of English modernism.  

Key words: autobiographic influences, homoeroticism, poetics of name, structure of the novel, interpretation of heroes, tragedy, Modernism.