ІНТЕРМЕДІАЛЬНІСТЬ У РОМАННІЙ ПРОЗІ Х. МУРАКАМІ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНІВ «КАФКА НА ПЛЯЖІ» ТА «НОРВЕЗЬКИЙ ЛІС»)

Наталія Бедзір, Марта Демчик

Анотація


У дослідженні під кутом інтермедільності аналізуються романи Х. Муракамі «Норвезький ліс» (1987) та «Кафка на пляжі» (2002). Відповідно до поставленої мети передбачається вирішити такі завдання: визначити інтермедіальну мозаїчність у романах Х. Муракамі: діалог із живописом, музикою, літературою; дослідити форми впливу інтермедіальності на читача у романах Х. Муракамі.

В основу методики даного дослідження покладено системний підхід з елементами поетологічного, компаративістського, психологічного, культурно-історичного, герменевтичного та семіотичного методів. Муракамі широко використовує інтермедіальність у своїй прозі – музичну, архітектурну, мистецьку, танцювальну. Інтермедіальність розширює контекст прози, суміщаючи її з реальністю та культурними надбаннями свого часу. Створюється культурна мозаїка життя японської молоді 70-х– 80-х років, що збагачує світогляд і чуттєвість читача, не замикаючись виключно на слові і його інтертекстуальних проявах.

Як інтермедіальну складову Х. Муракамі найбільш широко використовує музику. Музична інтермедіальність у романах Муракамі досягає синтезу мистецтв, представляє цілісність світу у слові (описи виконання і музикознавчі інтертексти), звуках, формах, емоціях, ритмах. Ефрастичні включення, пов'язані з музичним твором The Beatles «Norwegian Wood» несуть у романі «Норвезький ліс» кілька функцій: психологічну, символічну, сюжетотворчу, філософську, медитативну, асоціативну, стилістичну, дидактичну, адже обидва романи можна визначити як романи виховання.

Письменник переосмислює тексти пісень, надаючи їм міфологічної глибини і драматизму. Музика у творах доповнює, модифікує, синкретизує деталі характерів, настроїв, переживань. У музичному екфразисі до тексту роману підключаються музичні стилі та жанри (класика, вальс, рок, кантрі, джаз, соул, регтайм, блюз), актуалізовані читачем тексти пісень, настрій музики, її ритми, образи виконавців (Сігер, біттлз, Еванс, Шуберт, Шуман та ін). Це посилює чуттєвість сприйняття та гру уяви читача.

У романах Муракамі зустрічаємо прямі і опосередковані екфразиси, повні і нульові, міметичні та неміметичні; експліцитні та імпліцитні; монологічні та діалогічні; дескриптивні, тлумачні та психологічні (за типологією Е. Яценко). Завдяки музичному екфразису текст Муракамі стає унікальним, неповторним.

З кожним з основних героїв у Муракамі пов'язаний певний музичний жанр. Більше того, кожному музичному жанру відповідає певне світовідчуття, яке, співвідносячись з персонажем, визначає його характер і погляди.

Письменник в романах звертається до інтемедіальності живопису: картини оживають, наділяються просторово-часовою конкретністю, виконують функцію релаксації, медитації та душевної терапії для героя у час психологічної кризи.


Ключові слова


інтермедіальність, екфразис, інтертекстуальність, романи, Харукі Муракамі

Повний текст:

PDF

Посилання


Бовсунівська Т. (Ред.). (2013). Екфразис: Вербальні образи мистецтва. І. Малішевська (пер. з англ.), Д. Литовченко (пер.з пол. та рос.). Київ: ВПЦ «Київський університет».

Бондар, О. (2008). Пригоди українця в Японії. ЛітАкцент, 07.10.2008. Режим доступу: https://litakcent.online/2007/12/05/oleksandr-bondar-pryhody-ukrajincja-v-japoniji/

Бондар, О., Бондаренко І. (2004). Україністика в сучасній Японії. Всесвіт, 1–2, 35–39.

Генералюк Л. С. (2011). Творчість Тараса Шевченка в контексті взаємодії літератури і мистецтва початку – середини ХІХ століття. Автореф. дис.д-ра філол. наук. Київ.

Еліот, Т.-С. (1996). Музика поезії. Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. М. Зубрицька (Ред.). Львів: Літопис.

Капранов, С. В. (2007). Японознавство в Україні: головні етапи розвитку до 1991 р. Маґістеріум, 26, 43–48.

Княжич, Д. (2008). Харукі Муракамі. Від сямісену до саксофону. ЛітАкцент, 07.10.2008. Режим доступу: https://litakcent.online/2008/10/07/dmytro-knjazhych-haruki-murakami-vid-sjamisenu-do-saksofonu/

Козлов, Н.І. (н.д.). Якір, якоріння. Психологіс. Енциклопедія практичної психології. Режим доступу: http://psychologis.com.ua/yakorzpt_yakorenie.htm viznachennya-metodi-formuvannya-vstanovlennya-i-znyattya-zastosuvannya-v-psikhologiji.html

Муракамі, Х. (2006). Кафка на пляжі. Режим доступу: http://loveread.ec/contents.php?id=7474

Муракамі, Х. (2003). Норвезький ліс. Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8262

Муракамі назвав найголовніші небезпеки сучасного світу (2009). ЛітАкцент, 17.06.2009. Режим доступу: https://litakcent.online/2009/06/17/murakami-nazvav-najholovnishi-nebezpeky-suchasnoho-svitu/

Перебийніс, О. Дорога до Гендзі. Переклад довжиною в півстоліття Проект «Історична правда». Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/02/7/162373/

Прасол, Є.А. (2014). Роман Девіда Мітчелла «Сон № 9» як інтертекстуальне поле творчості Харукі Муракамі. Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство, 1, 132–143. Режим доступу: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/literature/article/view/1156

Ткаченко, К.О., Погрібна В.Я. (2010). Філософія творчості Харукі Муракамі. Наукові записки Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Філософія, 13. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Philosophia/65752.doc.htm

Юхимук, Я.В. (2015). Екфразис як функціональна складова інтермедіальності та інтертекстуальності. Філологія. Літературознавство: наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія" (Т. 259), 247, 155–160. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2015_259_247_31.

Юхимук, Я.В. (2017). Поетика та типологія музичного екфразису у прозі другої половини XX – початку XXI ст. (компаративний аспект). Автореф. дис. .канд. філол. наук. Київ.

Яценко, Б. П. (2020). Муракамі Харукі. Енциклопедія сучасної України. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. (Ред.). Т. 22. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70043

Brown, C. S. (1948). Music and Literature. A Comparison of the Arts Athens: University of Georgia Press.

Caduff, C. (1998). „dadim dadam“ – Figuren der Musik in der Literatur Ingeborg Bachmanns. Köln: Böhlau-Verlag.

Musik und Literatur: Komparatistische Studien zur Strukturverwandtschaftю Europäische Hochschulschriften (1997). A. Gier., G. W.Gruber (Hrsg.) European University Studies / Publications Universitaires Européennes). July, 1. Frankfurt/M.: Lang.

Higgins, D. (1966). Synesthesia and Intersenses: Intermedia. Something Else Newsletter, 1 (рp. 31–60). West Sussex: Academy Edition.

Jamie, J. (1997). East Meets West. The New York Times. 11.02. Режим доступу: https://www.nytimes.com/1997/11/02/books/east-meets-west.html

Müller, J.E. (1996). Intermedialität: Formen moderner kultureller Kommunikation. Münster: Nodus Publikationen.

Miles, B. (1997). Paul McCartney: many years from now. London : Secker & Warburg.

Odendahl, J. (2008). Literarisches Musizieren: Wege des Transfers von Musik in die Literatur bei Thomas Mann. Bielefeld: AisthesisVerlag.

Scher, P. S. (1984). Einleitung: Literatur und Musik – Entwicklung und Stand der Forschung. Literatur und Musik: Ein Handbuch zur Theorie und Praxis eines komparatistischen Grenzgebietes (рр.9–26). Berlin: E. Schmidt.

Wolf, W. (1998). „The musikalization of fiction“. Versuche intermedialer

Grenzüberschreitung zwischen Musik und Literatur im englischen Erzählen des 19. und 20. Jahrhunderts. Hrsg. von Jürg Helbig. Intermedialität: Theorie und Praxis eines interdisziplinären Forschungsgebiets (рр. 133–164). Berlin: Erich Schmidt.

Wolf, W. (2002). Intermediality Revisited Reflections on Word and Music Relations in the Context of a General Typology of Intermediality. Word and Music Studies. Vol.4: Essays in Honor of Steven Paul Scher and on Cultural Identity and the Musical Stage, рр.16–29. Amsterdam-N.Y.: Rodopi.

Музичні джерела

The Beatles – Norwegian Wood (This Bird Has Flown) Lyrics. Режим доступу: https://genius.com/The-beatles-norwegian-wood-this-bird-has-flown-lyrics

The Beatles – ALBUM Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band. Режим доступу: https://www.thebeatles.com/sgt-peppers-lonely-hearts-club-band-0

The Beatles – ALBUM Rubber Soul. Режим доступу: ttps://www.last.fm/music/The+Beatles/Rubber+Soul

The Brothers – Four Seven Daffodils Lyrics. Режим доступу: https://genius.com/The-brothers-four-seven-daffodils-lyrics

Peter, Paul and Mary – Puff the Magic Dragon. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=z15pxWUXvLY

Бетховен, Л.В. Тріо №7 для фортепіано, скрипки і віолончелі B-dur Op. 97 ('Ерцгерцог'). Присв. ерцгерцогу Рудольфу Австрійскому. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=WH5GMpfsjnE

Bill Evans. Waltz For Debby. Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Waltz_for_Debby_(1962_album) https://www.youtube.com/watch?v=dH3GSrCmzC8




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2023.1.101.01

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.