«БОЛЕЗНЬ ИЛИ РЕКЛАМА?» (К ВОПРОСУ О СВОЕОБРАЗИИ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ПОЗИЦИИ Л.Я. ГУРЕВИЧ)

Анотація

У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза увагою не тільки роль Л.Я. Гуревич в еволюції напряму «Северного вестника», а й її персональну концепцію сприйняття нових літературних явищ.

В результаті дослідження автор приходить до висновку, що відношення Л.Я. Гуревич до всіх нових явищ в сучасному їй літературному процесі було неоднозначним і визначалося її пізньонародницькими позиціями. З одного боку, як редактор «Северного вестника» вона вносила величезний внесок у популяризацію творів молодих символістів, вважала, що література може і повинна шукати нові засоби виразності. Але при аналізі творів молодих авторів мірилом якості для неї залишалася реалістична література, що відображала типові явища дійсності. Інша естетика, незвичні способи художності, виявлені критиком в творах молодих авторів, не знаходили її розуміння і підтримки.

Помилковість поглядів Л.Я. Гуревич було підтверджено часом. Однак очевидним є той факт, що вона проявила глибоке розуміння кризових явищ, осмислила суперечливість соціокультурної ситуації, в якій вони з'явилися.

Ключові слова: символізм, кризові явища, соціокультурна ситуація, естетична позиція, реалістична література, епоха перехідності.

В статье проанализировано своеобразие эстетических позиций Л.Я. Гуревич, проявившихся в оценке новых тенденций в литературном процессе конца ХІХ начала ХХ вв. Установлено, что советское литературоведение оставило вне поля зрения не только роль издательницы в эволюции направления «Северного вестника», но и ее персональную концепцию восприятия новых литературных явлений.

В результате исследования автор приходит к выводу, что отношение Л.Я. Гуревич ко всем новым явлениям в современном ей литературном процессе было неоднозначным и определялось ее поздненародническими позициями. С одной стороны, как редактор «Северного вестника» она вносила огромный вклад в популяризацию произведений молодых символистов, полагала, что литература может и должна искать новые средства выразительности. Но при анализе произведений молодых авторов мерилом качества для нее оставалась реалистическая литература, отражавшая типические явления действительности. Иная эстетика, непривычные способы художественности, выявленные критиком в произведениях молодых авторов, не находили ее понимания и поддержки.

Ошибочность взглядов Л.Я. Гуревич подтвердило время. Однако очевиден тот факт, что она проявила глубокое понимание кризисных явлений, осмыслила противоречивость социокультурной ситуации, в которой они появились.

Ключевые слова: символизм, кризисные явления, социокультурная ситуация, эстетическая позиция, реалистическая литература, эпоха переходности.

The article analyzes the originality of the aesthetic positions of L. Gurevich, manifested in the evaluation of new trends in the literary process of the late nineteenth and early twentieth centuries. It is established that Soviet literary criticism left out not only the role of the publisher in the evolution of the direction of “Severny Vestnik”, but also her personal concept of the perception of new literary phenomena.

As a result of the research, the author comes to the conclusion that the attitude of L. Gurevich to all new phenomena in the contemporary literary process was ambiguous and was determined by her late-ethnic positions. On the one hand, as the editor of “Severny Vestnik”, she made a huge contribution to the popularization of the works of young symbolists, believed that literature could and should seek new means of expressiveness. But when analyzing the works of young authors, realistic literature reflecting the typical phenomena of reality, remained for her the yardstick of quality. Other aesthetics, unusual ways of artistry, revealed by the critic in the works of young authors, did not find her understanding and support.

The fallacy of L. Gurevich’s views was confirmed by the time. However, it is obvious that she showed a deep understanding of the crisis phenomena, took into account the contradictory nature of the socio-cultural situation in which they had appeared.

Key words: symbolism, crisis phenomena, socio-cultural situation, aesthetic position, realistic literature, the era of transitivity.