Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті аналізуються запахи і аромати в романі У. Стайрона «Вибір Софі», їх вплив на головних героїв і своєрідність функціонування їх у творі. Сучасні дослідження запахів і ароматів пов’язані з самими різними сферами гуманітарного знання: це культурологічні, психологічні, структурно-антропологічні, соціологічні дослідження. Літературознавці також не залишили без уваги дослідження ольфакторного простору. Роман У. Стайрона «Вибір Софі» дуже цікавий з цієї точки зору. Мета статті – визначити та проаналізувати своєрідність функціонування запахів і ароматів в романі У. Стайрона «Вибір Софі» в індивідуально-авторському трактуванні. Запахи і аромати грають величезну роль в художньому творі при описі героїв, ситуацій і навколишнього світу, надаючи додаткові фарби розповіді та розширюючи спектр сприйняття твору. У романі У. Стайрона «Вибір Софі» можна виділити наступні запахи: запахи природи, запахи людини, запахи цивілізації, запахи кухні, аромати любові, запахи відчаю і запах смерті. Домінуючі запахи в романі – це запахи, пов’язані з їжею, кислий запах, який виступає символом відчаю і запах смерті (опис життя в концтаборі). У романі запахи і аромати виконують такі функції: 1) запахи народжують спогади; 2) запахи привертають увагу до об’єкту або породжують неприйняття і відторгнення об’єкта; 3) запахи налаштовують на любовний лад; 4) запахи створюють ситуацію особистісного комфорту або дискомфорту; 5) запахи примушують робити філософські висновки. Запахи, пов’язані з їжею, в основному, супроводжуються позитивно забарвленими словами: «задоволення», «радість», «нутряний захват». Мускусний запах в романі пов'язаний з любовними і еротичними переживаннями головного героя. Кислий запах дуже часто повторюється в романі, тим самим перетворюється в лейтмотив і переростає в символ розпачу, страху і відчуття смерті, хоча пов’язаний і з їжею – засобом підтримки життя. Солодкувато-нудотний запах є маркером негативного локусу, а саме, – концтабору і загибелі.

Ключові слова: аромат, запах, ольфакторний простір, метафоричний рівень, лейтмотив, символ.

 В статье анализируются запахи и ароматы в романе У. Стайрона «Выбор Софи», их влияние на главные героев и своеобразие функционирования их в произведении. Современные исследования запахов и ароматов связаны с самыми различными сферами гуманитарного знания: это культурологические, психологические, структурно-антропологические, социологические исследования. Литературоведы также не оставили без внимания исследование ольфакторного пространства. Роман У. Стайрона «Выбор Софи» очень интересен с этой точки зрения. Цель статьи – определить и проанализировать своеобразие функционирования запахов и ароматов в романе У. Стайрона «Выбор Софи» в индивидуально-авторской трактовке. Запахи и ароматы играют огромную роль в художественном произведении в описании героев, ситуаций и окружающего мира, придавая дополнительные краски повествованию, и расширяя спектр восприятия произведения. В романе У. Стайрона «Выбор Софи» можно выделить следующие запахи: запахи природы, запахи человека, запахи цивилизации, запахи кухни, ароматы любви, запахи отчаяния и запах смерти. Доминирующие запахи в романе – это запахи, связанные с едой, кислый запах, выступающий символом отчаяния, и запах смерти (описание жизни в концлагере). В романе запахи и ароматы выполняют следующие функции: 1) запахи рождают воспоминания; 2) запахи привлекают внимание к объекту или порождают неприятие и отторжение объекта; 3) запахи настраивают на любовный лад; 4) запахи создают ситуацию личностного комфорта или дискомфорта; 5) запахи заставляют делать философские выводы. Запахи, связанные с едой, в основном, сопровождаются положительно окрашенными словами: «удовольствие», «ликование», «нутряной восторг». Мускусный запах в романе связан с любовными  и эротическими переживаниями главного героя. Кислый запах очень часто повторяется в романе, тем самым обращается в лейтмотив и перерастает в символ отчаяния, страха и ощущения смерти, хотя связан и с едой – средством поддержания жизни. Сладковато-тошнотворный запах является маркером негативного локуса, а именно, – концлагеря и гибели.

Ключевые слова: аромат, запах, ольфакторное пространство, метафорический уровень, лейтмотив, символ.

The article analyzes the smells and scents in the novel “Sophie’s Choice” by W. Styron, their influence on the main characters and the peculiarity of their functioning in the work. Modern studies of smells and scents are associated with the most different areas of humanitarian knowledge: these are cultural, psychological, structural, anthropological, sociological studies. Literary scholars also did not disregard the study of the olfactory space. The novel “Sophie’s Choice” by W. Styron is very interesting from this point of view. The purpose of the article is to determine and analyze the peculiarity of the functioning of smells and scents in the novel “Sophie’s Choice” by W. Styron in an individual-author’s interpretation. Smells and scents play a huge role in a work of art in describing heroes, situations, and the surrounding world, adding complementary color to the story, and expanding the range of perception of the work. In the novel “The Choice of Sophie” by W. Styron, the following smells can be distinguished: smells of nature, smells of a person, smells of civilization, smells of a kitchen, aromas of love, smells of despair and the smell of death. The dominant smells in the novel are smells associated with food, a sour smell, which is a symbol of despair, and the smell of death (a description of life in a concentration camp). In the novel, smells and scents perform the following functions: 1) smells give birth to memories; 2) smells attract attention to the object or cause rejection and exclusion of the object; 3) smells set up in a love mood; 4) smells create a situation of personal comfort or discomfort; 5) smells make to draw philosophical conclusions. Food smells are mostly accompanied by positively colored words: “joy”, “glee”, “visceral bliss”. Musky odor in the novel is associated with love and erotic experiences of the protagonist. The sour smell is often repeated in the novel, thereby turning into a leitmotif and develops into a symbol of despair, fear and the feeling of death, although it is associated with food – a means of sustaining life. The sweet-nauseous smell is a marker of a negative locus, namely, concentration camp and death.

Key words: scent, smell, olfactory space, metaphoric level, leitmotif, symbol

Вайнштейн О.Б. Грамматика ароматов. О.Б. Вайнштейн. Ароматы и запахи. Москва, 2003. Кн. 1. С. 5—12.

Варнке А. Полет фантазии – запахи в польской литературе. URL: https://culture.pl/ru/article/polet-fantazii-zapahi-v-polskoi-literature

Дубініна О. Традиції пуританства в творчості В. Стайрона. Слово і час. 2002. № 11. С. 68—72.

Золотницкий Н.В. Цветы в легендах и преданиях. URL: https://www.litmir.me/br/?b=559316&p=1

Зыховская Н.Л. Ольфакторная агрессия в художественном тексте. URL: http://ec-dejavu.ru/s/Smell.html

Козубовская Г.П. Мифологема запаха в романе И.С. Тургенева «Дым». Культура и текст. 2004. №7. С.158—167.

Понкратова Е.М. Ольфакторные явления в произведениях Ф.М. Достоевского. URL: http://www.gramota.net/materials/2/2017/8-1/9.html.

Рогачева Н.А. Язык запаха в повести И.С. Тургенева «Вешние Воды». URL: https://vestnik.utmn.ru/upload/iblock/a4c/080_093.pdf

Стайрон У. Выбор Софи : [роман]. Санкт-Петербург: Лик, 1993. 704 с.

Тресиддер Дж. Гелиотроп URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks /Culture/JekTresidder/97.php

Цехановская Л. Экзистенциалистский аспект творчества Уильяма Стайрона. Л. Цехановская. Язык и стиль. Волгоград: Волгоградский пед.институт им. А.С. Серафимовича, 1977. С. 126—133