VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
Анотація
Візуалізація наративу травми в романі Джонатана Сафрана Фоера «Страшенно голосно та неймовірно близько»
Стаття досліджує другий роман Джонатана Сафрана Фоера «Страшенно голосно та неймовірно близько» у контексті теорії наративу травми. Роман цього сучасного американського письменника єврейського походження змальовує наслідки терористичної атаки дев’ятого вересня 2001 року на Всесвітній центр торгівлі в Нью-Йорку, проте автор навмисно не включає фактичні зображення страшних події того дня до тексту. Натомість, роман містить численні фотографії та інші візуальні матеріали, що покликані передати вади вербального відображення особистої та колективної травми. В статті стверджується, що через символічну та фактичну недосяжність минулого та невимовність травматичних спогадів, герої Фоера шукають невербальних засобів для вираження свого болю. У той час, як будь-яка спроба виразити травму стикається з психічними та психологічними перешкодами, в романі вони передаються у формі розірваного наративу, повторів і тиші в тексті. Порушення лінійного плину оповіді і використання візуального письма відображає фрагментованість пам’яті, а також неможливість усно передати трагічні події минулого.
Проте, бажання відновити зв'язок з трагічним минулим і розповісти про важкий досвід є невід’ємною частиною успішного емоційного та психологічного зцілення персонажів. В цьому романі Фоер натякає, що, незважаючи на обмежений доступ до минулого, герої можуть, принаймні, окреслити деякі його епізоди. Завдяки тому, що роман передає вади наративу, автор дозволяє читачам відчути механізми функціонування травмованої психіки: вербальний та візуальний текст поєднуються, щоб відобразити події минулого та їх вплив на особистість. Таким чином, усі елементи тексту стають частиною метафоричної головоломки, яка необхідна для відтворення подій травматичної історії. Тільки після того, як усі підказки будуть розшифровані, герої Фоера зможуть віднайти зв’язок з минулим.
Ключові слова: Джонатан Сафран Фоер, «Страшенно голосно та неймовірно близько», візуальний наратив, травма, 9/11
Визуализация нарратива травмы в романе Джонатана Сафрана Фоера «Жутко громко и запредельно близко»
Статья исследует второй роман Джонатана Сафрана Фоера «Жутко громко и запредельно близко» в контексте теории нарратива травмы. Роман этого современного американского писателя еврейского происхождения рассказывает про последствия террористической атаки девятого сентября 2001 года на Всемирный центр торговли в Нью-Йорке, но автор сознательно исключает фактические описания страшных событий того дня. Вместо этого, роман содержит многочисленные фотографии и другие визуальные материалы, которые призваны передать недостатки вербального отображения личной и коллективной травмы. Утверждается, что через символическую и фактическую недосягаемость прошлого и невозможность передачи травматических воспоминаний, герои Фоера ищут невербальные средства для выражения своей боли. В то время как любая попытка рассказать о травме сталкивается с психическими и психологическими препятствиями, в романе они передаются в форме разорванного нарратива, повторов и тишины в тексте. Нарушение линейного течения повествования и использования визуального письма отражает фрагментированность памяти, а также невозможность устной передачи трагических событий прошлого.
Однако, желание восстановить связь с трагическим прошлым и рассказать о тяжелом опыте являются неотъемлемой частью успешного эмоционального и психологического исцеления персонажей. В этом романе Фоер намекает, что, несмотря на ограниченный доступ к воспоминаниям о травме, герои могут, по крайней мере, обозначить некоторые её эпизоды. Благодаря тому, что роман отображает недостатки нарратива, автор позволяет читателям ощутить механизмы функционирования травмированной психики: вербальный и визуальный текст объединяются, чтобы отразить события прошлого и их влияние на личность. Таким образом, все элементы текста становятся частью метафорической головоломки, которая необходима для воспроизведения событий истории. Только после того, как все подсказки будут расшифрованы, герои Фоера смогут восстановить связь с прошлым.
Ключевые слова: Джонатан Сафран Фоер, «Жутко громко и запредельно близко», визуальный нарратив, травма, 9/11
Visualization of the Trauma Narrative in Jonathan Safran Foer’s Novel Extremely Loud and Incredibly Close
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre inNew York, but the events of the day are never explicitly reported. Instead, numerous photographs and other visual elements are included in the text to represent the limits of language in portraying trauma r documenting its effects. It is argued that, because of the symbolical and literal inapproachability of the past and the unspeakability of the trauma, Foer’s characters seek non-verbal means to access the history and express their pain. While any attempt to represent trauma is challenged by its inaccessibility, in the novel it is transmitted in the form of a disjointed narrative and a failure to verbally describe the tragic events. Disruptions and repetitions, the use of visual writing and silence in the text reflect the functioning of a traumatized mind and illustrate that memory is often non-linear and fragmented.
At the same time, the urge to re-establish the connection with the traumatic past and create a narrative of tragic experiences is crucial for a successful emotional and psychological recovery of the characters. Here, Foer appears to be playing with the idea that despite limitations of accessing the past, it is possible to at least outline some of its parts. In the article it is suggested that the novel works through the limitations of language and allows for a multiplicity of mediums to account for traumatized psyche: spoken testimonies and photography collide in order to represent violent events and their impact. These elements thus become pieces of a puzzle necessary for understanding of the traumatic history, while the author asks his reader to decode the clues to metaphorically illuminate the past.
Key Words: Jonathan Safran Foer, Extremely Loud and Incredibly Close, visual narrative, trauma, 9/11
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Foer, Jonathan Safran. Extremely Loud & Incredibly Close. Houghton Mifflin Company, 2005.
Codde, Philippe. “Philomela Revisited: Traumatic Iconicity In Jonathan Safran Foer’s Extremely Loud & Incredibly Close.” Studies in American Fiction, vol. 35, no. 2, 2007,
Rothberg, Michael. Multidirectional Memory: Remembering the Holocaust in the Age of Decolonization. Stanford University Press, 2009.
Kaplan, Ann. Trauma Culture: The Politics of Terror and Loss in Media and Literature. Rutgers University Press, 2005.
Baelo-Allue, Sonia. “The Depiction of 9/11 in Literature: The Role of Images and Intermedial References.” Radical History Review, 2011, pp. 184––193.
Herman, Judith Lewis. Trauma and Recovery: the Aftermath of Violence – From Domestic Abuse to Political Terror. Basic Books, 1997.
Edkins, Jenny. Trauma and the Memory of Politics. Cambridge University Press, 2003.
Van der Kolk, Bessel, and Otto van der Hart. “The Intrusive Past: The Flexibility of Memory and the Engraving of Trauma.” Trauma: Explorations In Memory, edited by Cathy Caruth, Johns Hopkins University Press, 1995.
Caruth Cathy, ed. Trauma: Explorations in Memory. John Hopkins University Press, 1995.
Siegel, Elisabeth. “‘Stuff That Happened to Me’: Visual Memory in Jonathan Safran Foer’s Extremely Loud & Incredibly Close.” Current Objectives of Postgraduate American Studies, vol. 10, 2009.
Kowalewski, Michael. Deadly Musings: Violence and Verbal Form in American Fiction. Princeton: Princeton University Press, 1993.
Gibbs, Alan. Contemporary American Trauma Narratives. Edinburgh University Press, 2014
Mandel, Naomi. “Fact, Fiction, Fidelity in the Novels of Jonathan Safran Foer.” Novel: A Forum on Fiction, vol. 45, no. 2, 2012, pp. 238––256.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Коментарі цієї статті
як jack owen (2024-02-28)