ПОЕТ СУМЛІННЯ, ПАМ’ЯТІ Й МОЛИТВИ (на 70-річчя Бориса Бунчука)

Анотація

Ім’я Бориса Бунчука посідає особливе місце в літературному житті Буковини й України загалом. Його поетичне слово – синтез інтимної щирості й громадянської відповідальності, що виростає з конкретного досвіду й переходить у вселюдський вимір. Показово, що попередній творчий рубіж поета означений жанром елегії, яка стала формою філософського самозаглиблення та морального пошуку.
«Цього року тобі шістдесят» – напівжартівлива, напівгірка репліка десятирічної давності з вірша Бориса Бунчука «Після Різдва», що увійшов до збірки «Чернівецькі елегії» (2019). Вона зовсім не про арифметику віку; радше про жанрову самодекларацію – елегію як спосіб мислення. Адже елегія в нього – не про приватний смуток, а про співмірність «я» і «ми», про ту точку, де особисте щемить як національне, а мить особистого часу змикається з часом історії.