О СТРУКТУРЕ ПОВЕСТВОВАНИЯ В РОМАНЕ Ф.М. ДОСТОЕВСКОГО «УНИЖЕННЫЕ И ОСКОРБЛЕННЫЕ»

Анотація

У  статті представлено  аналіз мовностілістичних форм вираження позицій оповідача в романі Ф.М. Достоєвського «Принижені і зневажені».

У роботі виявлено і стилістично інтерпретовано різні іпостасі суб'єкта оповіді, позиції, які він займає, виконувані ним ролі. Розглянуто мовностилістичні елементи тексту, що знаходяться в тісному зв'язку з тією або іншою позицією оповідача.

        Встановлено, що важливою особливістю оповідного стилю роману «Принижені і зневажені» є рухливість позицій оповідача, з яких здійснюється освітлення художньої дійсності. Позиція безпосереднього спостерігача, учасника подій, поєднується з позицією стороннього спостерігача, обмеженого в своїх знаннях і можливостях. Оповідь будується так, що вона включає точки зору різних персонажів, оформлені або їх же словами, або вміщені в суб'єктний план оповідача. Розширення сфери бачення і збільшення обсягу знань оповідача веде до використання позиції, близької до всевідання.

          У статті розглядається, як моделюючи художній світ, оповідач у романі час від часу змінює епічний ракурс і епічну дистанцію, зображує події загальним або крупним планом, максимально наближаючись або віддаляючись від подій, що викликає використання різноманітних стилістико-мовних прийомів і засобів. Художнє «Я» роману – образ складної мовленнєвої структури, образ, який постійно переключається з однієї експресивно-стилістичної сфери в іншу.

          У статті показано, як шляхом використання різних позицій оповідача, різноманітних мовностилістичних засобів і прийомів Ф.М. Достоєвський добивається  пластичності, виразності і глибини в відтворенні художнього світу.

Ключові слова: оповідь, позиції оповідача, мовностилістичні  засоби, стилістичні прийоми,  суб'єктна  сфера персонажа.

         В статье представлен анализ стилистико-речевых форм выражения позиции повествователя в романе Ф.М. Достоевского «Униженные и оскорбленные».

          В работе выявлены и стилистически интерпретированы различные ипостаси субъекта повествования, занимаемые им позиции и выполняемые роли. Рассмотрены стилистико-речевые элементы текста, находящиеся в тесной связи с той или иной позицией рассказчика. Установлено, что важной особенностью повествовательного стиля романа «Униженные и оскорбленные» является подвижность позиций повествователя, с которых осуществляется освещение художественной действительности. Позиция непосредственного наблюдателя, участника событий, сочетается с позицией стороннего наблюдателя, ограниченного в своих знаниях и возможностях. Повествование строится так, что оно включает точки зрения разных персонажей, оформленные либо их же словами, либо вмещенные в субъектный план рассказчика. Расширение сферы видения и знания рассказчика-повествователя ведет к использованию позиции, близкой к всеведению.

          В работе рассматривается, как моделируя художественный мир, рассказчик в романе время от времени меняет эпический ракурс и эпическую дистанцию, изображает события общим или крупным планом, максимально приближаясь или отдаляясь от событий, что вызывает использование разнообразных стилистико-речевых приемов и средств. Художественное «Я» романа – образ сложной речевой структуры, образ, который постоянно переключается из одной экспрессивно-стилистической сферы в другую. 

В статье показано, как путем использования различных позиций, разнообразных стилистико-речевых средств и приемов Ф.М. Достоевский добивается пластичности, выразительности и глубины в воспроизведении художественного мира. 

Ключевые слова: повествование, позиции повествователя, стилистико-речевые средства, стилистический прием, субъективная сфера персонажа.

The analysis of the stylistic speech forms of the expressing narrator’s positions in the novel by F.M. Dostoevsky “The Insulted and Humiliated” is carried out in the article.

Different roles of the narrator, his positions are examined and stylistically interpreted in the article. The stylistic-speech elements of the text, which are in close connection with the narrator’s positions, are analyzed. The important feature of the narrative style of the novel “The Insulted and Humiliated” is the mobility of the narrator’s positions from which the representation of the artistic reality is carried out. The position of the direct observer, participant in the events is combined with the position of an outside observer, limited in his knowledge and capabilities. The narration is constructed in such a way that it includes points of view of different characters, either expressed with their own words or comprised in the narrator’s subjective plan. Expanding the narrator’s sphere of vision and knowledge leads to the use of a position close to omniscience.

While modeling the artistic world, the narrator changes the epic perspective and the epic distance from time to time, depicts events in a general or in a more detailed way, approaching or moving from events as far as possible. These factors   cause the use of various stylistic devices and language means.

The article shows how F.M. Dostoevsky achieves plasticity, expressiveness and depth in reproducing the artistic world through the use of various narrator’s positions, various stylistic-speech means and techniques.

Key words: narration, narrator’s positions, stylistic speech means, stylistic device, character's subjective sphere.