Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті розкриваються художні засоби створення образу наркомана у творах класиків 20 сторіччя. Активізація уваги письменників до літературного героя подібного типу вперше позначена в прозі в М. Булгакова «Морфій», М. Агєєва «Роман з кокаїном», Ч. Айтматова «Плаха». При створенні художнього образу всі автори акцентують увагу на деякій особливості – належності героїв-наркоманів  до молодіжної та навіть підліткової вікової групи, залишаючи поза увагою читача зображення елементів їх зовнішньої характеристики. Внутрішній монолог є художнім засобом, за допомогою якого М. Булгаков розкриває душевні страждання наркотичнозалежного лікаря.

Пейзажні картини у творі похмурі та сумні, виконують роль доповнення подій, що відбуваються, внутрішніх переживань лікаря Полякова. Створюючи образ наркомана Вадима Масленнікова за допомогою внутрішніх монологів, М. Агєєв підкреслює неабиякі душевні якості юнака, які характеризують його як інфантильного та озлобленого. Ймовірно подібні негативні зміни, що відбуваються в його характері, є наслідком зловживання кокаїном. Діалог є художнім засобом розкриття внутрішнього світу героїв роману Ч. Айтматова «Плаха». У розмові збирачі анаші не приховують, що незаконна діяльність, пов'язана зі збутом наркотичних речовин, приносить їм не лише фінансовий прибуток, але й моральне задоволення. Автор знайомить читача з передісторією життя анашистів, розповідаючи про сумні обставини, що призвели молодих людей до життєвого шляху наркоманів – всі вони відносяться до так званої «неблагополучної соціальної категорії». До лексичних засобів створення мовної характеристики героїв належить спеціальна медична і психологічна термінологія – анаша, ейфорія, чотиривідсотковий розчин морфію, галюцинації, защемлена грижа, гнійний плеврит, скарлатина, пірамідон, яка підвищує пізнавальну цінність творів, створюючи певний його «науковий» колорит. Перспективним передбачається подальше різнобічне дослідження репрезентацій образу наркомана в сучасній прозі.

Ключові слова: художня проза, образ наркомана, наркозалежність, художні засоби, лексичні засоби, професійна термінологія.

В статье раскрываются художественные средства создания образа наркомана на материалах произведений русской классической литературы 20 века. Активизация внимания писателей к столь необычному типу героя впервые была обозначена в прозе в М. Булгакова «Морфий», М. Агеева «Роман с кокаином», Ч. Айтматова «Плаха». При создании художественного образа авторы не дают подробной внешней характеристики героя, однако акцентируют внимание на некоторой особенности – герои-наркоманы относятся к молодежной и даже подростковой возрастной группе. Внутренний монолог является художественным средством раскрытия М. Булгаковым душевных терзаний наркозависимого врача. Пейзажные картины в произведении, мрачные и унылые, роль которых – дополнение происходящих событий, внутренних переживаний врача Полякова. Создавая образ наркомана Вадима Масленникова при помощи описания его взаимоотношений с другими персонажами и внутренних монологов, М. Агеев подчеркивает незаурядные личностные качества молодого человека, которые характеризуют его как инфантильного и озлобленного. Вероятно, подобные негативные изменения, происходящие в его характере, является следствием злоупотребления кокаином. Диалог является художественным средством раскрытия внутреннего мира героев романа Ч. Айтматова «Плаха». В разговоре собиратели анаши не скрывают, что незаконная деятельность, связанная со сбытом наркотических средств, приносит им не только финансовую прибыль, но и моральное удовлетворение. Автор знакомит читателя с предысторией жизни анашистов, повествуя о печальных обстоятельствах, которые привели молодых людей к жизненному пути наркоманов – все они относятся к т.н. «неблагополучной социальной категории».  К лексическим средствам создания речевой характеристики героев относится специальная медицинская и психиатрическая терминология – анаша, эйфория, четырехпроцентный раствор морфия, галлюцинации, ущемленная грыжа, гнойный плеврит, скарлатина, пирамидон, которая повышает познавательную ценность произведения, создавая определенный его «научный» колорит. Перспективным предполагается дальнейшее разностороннее исследование репрезентаций образа наркомана в современной прозе.

Ключевые слова: художественная проза, наркозависимость, образ наркомана, художественные средства, лексические средства, профессиональная терминология.

The article reveals the artistic means of creating the image of a drug addict in some of the works of classic authors of the 20th century. The activation of writers' attention to this literary hero was first marked in prose of M. Bulgakov “Morphine”, M. Ageyev “A novel with cocaine”, by Ch. Aitmatov “Scaffold”. When creating an artistic image, all authors focus on a certain peculiarity – the heroic addicts belong to the youth and even the teenage age group, not depicting elements of external portraits. The inner monologue is an artistic means with the help of which M. Bulgakov reveals the mental agony of a drug addict doctor. The role of landscape paintings in the work, gloomy and dull – the addition of current events, the inner experiences of the doctor Polyakov. Creating the image of a drug addict Vadim Maslennikov through internal monologues, M. Ageev emphasizes the extraordinary spiritual qualities of a young man which characterize him as infantile and embittered. Dialogue is an artistic means of revealing the inner world of the characters of the novel “Scaffold” by C. Aitmatov. In conversation, the collectors of the Anashi do not hide the fact that illegal activities related to the sale of narcotic drugs bring them not only financial gain, but also moral satisfaction. The author introduces the reader to the background of the life of anashishists, narrating the sad circumstances that led young people to the life of anasha gatherers and drug addicts – they all refer to the so-called dysfunctional social category. The lexical means of creating the speech characteristics of heroes include special medical and psychological terminology – anasha, euphoria, 4% solution of morphine, hallucinations, strangulated hernia, purulent pleurisy, scarlet fever, pyramidon, which enhances the cognitive value of the work, creating certain of its “scientific” color. A promising further multilateral study of the representation of the image of an addict in modern prose is assumed.Keywords: artistic prose, drug addict, drug addiction, artistic means, lexical means, professional terminology.

Агеев М. Роман с кокаином. Москва: Гелеос, 2005. 224 с.

Айтматов Ч. Плаха. Санкт Петербург: Астрель. 2010. 352 с.

Анаша – воздействие на организм и последствия употребления Гид в мир медицины. URL: http://gidmed.com/narkologiya/narkomaniya/anasha.html

Антипьева Т. Опасный сосед. Почему наркоман – проблема не только семьи, но и окружения? Аргументы и факты. 2017. URL: http://www.krsk.aif.ru/society/ne_pryshchik_samo_ne_rassosyotsya_schastlivym_mozhno_byt_i_bez_narkotikov

Артемова Т.В. Функции жаргона наркоманов и словообразовательные средства их осуществления. Вестник Кемеровского государственного университета. 2014. Выпуск 3(59). С. 165—168.

Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов. Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. 640 с.

Булгаков М.А. Морфий. Записки юного врача. Москва: Эксмо, 2010. 192с.

Летаева Н.В. Игры разума в «Романе с кокаином» М. Агеева. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. 2015. Випуск V. С.168—176.

Меркулова А.С. Наркозависимый как тип языковой личности: дис. канд. филол. наук по спец.: 10.02.01. Тамбов, 2006. 208 с.

Сотова С.Н. К проблеме типологии образа-наркомана. Література в контексті культури. Збірник наукових праць Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Дніпро: Видавничий дім Бураго. 2018. Вип.30. С. 78—83

Шамсиддинов Х. Термины в художественной речи: дис. канд. филол. наук по спец.: 10.02.02. Ташкент, 1984.120 с.