ЧЕЛОВЕК И ВРЕМЯ В ПРОЗЕ В.ТОКАРЕВОЙ

Анотація

В статье рассматривается проблема взаимодействия человека и времени в рассказах и повестях Виктории Токаревой. Психологическое, личное время в произведениях автора является важнее, чем социально-историческое. Нахождение героя во времени передается через такие понятия как «молодость» и «старость», «жизнь» и «смерть», «память» и «сон». Жизнь человека состоит не из дней, месяцев и годов, а из количества и качества прожитых эмоций. В зависимости от эмоционального состояния персонажа время может останавливаться или, наоборот, убыстряться.

Ключевые слова: время, персонаж, психологизм, трагизм.

У статті розглядається проблема взаємодії людини і часу в оповіданнях і повістях Вікторії Токаревої. Психологічний, особистий час у творах автора є важливішим, ніж соціально-історичний. Знаходження героя в часі передається через такі поняття як «молодість» і «старість», «життя» і «смерть», «пам'ять» і «сон». Життя людини складається не з днів, місяців і років, а з кількості і якості прожитих емоцій. В залежності від емоційного стану персонажа час може зупинятися або, навпаки, прискорюється.

Ключові слова: час, персонаж, психологізм, трагізм.

The problem of the interaction between a man and the time is analyzed in Victoria Tokareva's stories and novels. Psychological, personal time in the work of the author is more important than socio-historical. Being the hero of time is passed through such terms a thing as "young " and "old age", "life" and "death", "memory" and "dream." A man's life does not consist of the days, months and years, but of the number and quality of past emotions. Depending on the emotional state of the character it's possible to stop time or, conversely, speed up.

Keywords: time, character, psychology, tragedy.