М.М. СТРАХОВ І Л.М. ТОЛСТОЙ: ЛІТЕРАТУРНИЙ ДІАЛОГ

Анотація

У статті запропоновано аналіз багатолітнього листування між відомим критиком і філософом М.М. Страховим та Л.М. Толстим, що свідчить про незмінний і глибокий інтерес критика до всього створеного Л.М. Толстим, про ясне усвідомлення геніальності і поетичного дарування великого митця. Проблема «М.М. Страхов і Л.М. Толстой» належить до ряду важливих не лише у вивченні творчості Л.М. Толстого, але і в історії російської літератури XIX століття. Творча співдружність великого письменника і видатного критика є важливим фактом історії російської літератури. Протягом чверті століття М.М. Страхов був відданим другом, вірним літературним помічником і радником Л.М. Толстого. Дослідники творчості Л.М. Толстого визнають, що саме М.М. Страхов вплинув на естетичний кодекс письменника, а сам Л.М. Толстой дійсно прислухався до думок свого співрозмовника і багатолітнього кореспондента. Складно і суперечливо вирішувалася проблема осмислення творчості письменника в дореволюційній критиці, коли в російській полеміці з’явилася суперечлива тенденція до заперечення творчої спадщини Л.М. Толстого замість її об’єктивного аналізу. У цей період виходили в світ нові романи Л.М. Толстого, які були сприйняті критиками того часу вельми спірно і неодностайно. Саме М.М. Страхов, що займався коректурами цих творів, найглибше серед сучасників розкрив естетичну своєрідність і новаторство нових творінь Л.М. Толстого.

Ключові слова: новаторство авторa, діалог, дореволюційна критика, літературне листування, розуміння, роман, творча співдружність, естетичний кодекс письменника.