ТВОРЧІСТЬ Ф.М. ДОСТОЄВСЬКОГО В ХУДОЖНІЙ РЕФЛЕКСІЇ ПИСЬМЕННИКІВ США ХХ СТ.

Анотація

У статті досліджується вплив творчості російського класика ХІХ ст. на романістику сучасних письменників США. Мета дослідження – визначити особливості художньої рефлексії ідей Ф.М. Достоєвського у творчості Дж.К. Оутс. Матеріалом для порівняльного аналізу є романи Ф.М. Достоєвського «Брати Карамазови» та роман Дж.К. Оутс «Вбивці». Проводяться типологічні паралелі з огляду на специфіку висвітлення у творі проблем життя і смерті, зображення руйнації родини, глибинних причин злочинності, що розкриваються через зображення доль кількох братів. Зроблено висновки, що алюзії на роман російського класика стали засобом увиразнення одвічних констант людської психіки і свідомості. Брехливість, лицемірство, жорстокість, ті риси, які Е.Т.А. Гофман назвав «нічними сторонами душі», в Америці 1970-х рс. виявились запитаними політикою і політиками. Оутсівські образи розглядаються як своєрідні двійники персонажів роману «Брати Карамазови», які набувши американського виміру, продемонстрували актуальність і вітальність традиції російського класика в новому соціально-історичному часопросторі і соціальному середовищі. Однією зі складових цієї традиції, яка визначила одну з домінантних проблем романістики Оутс, є пошук Бога і пов’язаних з ним істин, в тому числі і сенсу життя.

Ключові слова: пошук власної особистості, смисл життя, проблема насильства і жорстокості у родині, проблема тотального надособистісного і суспільного контролю, руйнування зв’язків особистості із соціумом, ізоляція, відчуження.

 В статье исследуется влияние творчества русского классика XIX в. на романистику современных писателей США. Цель исследования – определить особенности художественной рефлексии идей Ф.М. Достоевского в творчестве Дж.К. Оутс. Материалом для сравнительного анализа являются романы Ф.М. Достоевского «Братья Карамазовы» и роман Дж.К. Оутс «Убийцы». Проводятся типологические параллели с учетом специфики освещения в произведении проблем жизни и смерти, изображения разрушения семьи, глубинных причин преступности, раскрывающихся через изображение судеб нескольких братьев. Сделаны выводы, что аллюзии на роман русского классика стали средством выразительности извечных констант человеческой психики и сознания. Лживость, лицемерие, жестокость, те черты, которые Э.Т.А. Гофман назвал «ночными сторонами души», в Америке 1970-х гг. оказались востребованными политикой и политиками. Оутсовские образы рассматриваются как своеобразные двойники персонажей романа «Братья Карамазовы», которые приобрели  американское измерение  и продемонстрировали актуальность и витальность традиции русского классика в новом социально-историческом пространстве и социальной среде. Одной из составляющих этой традиции, которая определила одну из доминантных проблем романистики Оутс, является поиск Бога и связанных с ним истин, в том числе и смысла жизни.

The article focuses on the impact of the ideas of Russian classic writer F. Dostoevsky of the 19th century on the fiction of contemporary American writers. The aim of the research is to define the features of artistic reflection of ideas of F.M. Dostoevsky in the works of J.C. Oates. As the material for comparative analysis the author has chosen F. Dostoevsky’s novel “The Brothers Karamazov” and Joyce Carol Oates’ novel “Assassins”. The author researches the typological parallels between the novels with regard to coverage of specific issues such as life and death, the destruction of the family, the root causes of crime, which are revealed through the images of three brothers’ fates.

It is concluded that the allusions to the novel of famous Russian classic writer have become the means of depicting eternal constants of the human psyche and consciousness. Falsity, hypocrisy, cruelty,  those features that E.T.A. Hoffman called the “night side of the soul”, inAmericathe 1970s appeared to be in demand by contemporary politics and politicians. Oates’s images are regarded as a kind of sibling to the characters in “The Brothers Karamazov”, which have gained theUSdimension and demonstrated the relevance of classical Russian traditions in the new socio-historical time and space and new social environment. One of the components of this tradition, which identified one of the dominant issues  in Oates’ fiction is the search of God and related truths, including the meaning of life.

Key words: self-searching, the meaning of life, the problem of violence and abuse in the family, the problem of total personal and social control, destruction of personal ties with society, isolation, alienation.