О СВОЕОБРАЗИИ ПОВЕСТВОВАТЕЛЬНОЙ УТОПИИ 1920-х гг.

Анотація

У статті йдеться про утопії 1920-х рр., створені у радянській Росії та в еміграції. У романах В. Ітіна та Я. Окунєва використаний такий композиційний прийом, як просторово-часовий розрив, який досягається науковими засобами (гіпноз, анабіоз), та демонстрація майбутнього, яке побачив мандрівник у часі. Модель майбутнього відповідає стереотипним уявленням про комунізм разом із досягненнями технічного прогресу. В утопії В. Ітіна акцентується на перетворенні «старої» людини в будівника нового світу, у Я. Окунева реалізуються елементи умоглядної комуністичної теорії. «Диктатор Світу» А. Реннікова є пародією на комуністичну утопію. У романі відсутні переміщення у інший час та простір як досягнення ідеального світу, продемонстровані досягнення науки і техніки як елементи побуту, використаний аспект втечі від влади Диктатора Світу на далекі острови. Пародіюється сучасний авторові соціальний та політичний устрій шляхом перепрочитання та укрупнення знайомих читачеві суспільно-політичних реалій. У всіх творах відчутне знайомство із «космізмом» М. Федорова.

Ключові слова: утопія, антиутопія, пародія, просторово-часовий розрив, модель майбутнього.

В статье речь идет об утопиях 1920-х гг., которые соданы в советской России и в эмиграции. В романах В. Итина и Я. Окунева использован такой композиционный прием, как пространственно-временной разрыв, достигаемый научными средствами (гипноз, анабиоз), и демонстрация будущего, увиденного глазами путешественников во времени. Модель будущего соответствует стереотипным представлениям о коммунизме в сочетании с достижениями технического прогресса. В утопии В. Итина на первый план выдвигается трансформация «старого» человека в созидателя нового мира, у Я. Окунева представлена реализация элементов умозрительной коммунистической теории. «Диктатор Мира. Роман будущего» А. Ренникова является пародией на коммунистическую утопию. В романе отсутствует перемещение в иное время и пространство как обретение идеального мира, показаны достижения науки и техники как элементы быта, использован аспект «бегства» от власти Диктатора Мира на далекие острова. Пародированию подвергается современное автору социальное и политическое устройство путем перелицевания и укрупнения знакомых читателю общественно-политических реалий. Во всех романах ощутимо знакомство с «космизмом» Н. Федорова.

Ключевые слова: утопия, антиутопия, пародия, простраственно-временной разрыв, модель будущего.

The article is devoted to the utopias of the 1920^thcreated in the Soviet Russia and emigration.The space-time gap compositional method achieved by the scientific means (hypnosis, anabiosis) and the demonstration of future seen through the eyes of time travelers is used in the novels of V. Itin and Y. Okunev. The model of future corresponds to the stereotypical ideas about communism in combination with technological progress. Transformation of the «old» man in the creator of a new world is the key concept of the V.Itin’s utopia; Y. Okunev shows the implementation of speculative elements of the communist theory. «Dictator of the World. The novel of the future» by A. Rennikov is the parody on the communist utopia. Time and space shift as the acquisition of the ideal world is not used in the novel; scientific and technological achievements are depicted as elements of everyday life, the aspect of «escape» from the Dictator of the World on the remote islands is presented. Social and political structure of that time becomes the subject of parody by turning and exaggerating familiar for the readers social and political life. In all the novels there is some resemblance withN. Fedorov’s «cosmism».

Keywords: utopia, dystopia, parody, space-time gap, the model of future.