Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Мета дослідження – виявити роль символів і дослідити особливості перекладу оповідання В. Набокова «Різдво» на матеріалі англомовної та російськомовної версій оповідання. Порівняльний аналіз техніки перекладу Набокова, представленої англомовною та російськомовною текстовими версіями, виявляє особливості стратегії та технік перекладу Набокова як перекладача своїх оповідань. У той же час, досліджуючи техніку перекладу, використану Набоковим при створенні російськомовної версії оповідання «Різдво», ми можемо виявити глибокий філософський підтекст твору. Новинку дослідження зумовлює недостатнє вивчення автоперекладних прозаїчних текстів Набокова, представлених у порівняльному аспек-ті. Актуальність роботи обумовлена інтересом сучасних учених до літературної техніки перекладу художніх творів, тісними міжкультурними таAlena Hulevich мiжлiтературними контактами, а також появою нових підходів у сфері теорії літературного перекладу. Практичне значення дослідження полягає у тому, що техніка перекладу Набокова демонструє високий рівень художньої та перекладацької майстерності Набокова. Техніки, застосовані Набоковим при перекладі оповідань, входять у програму курсу «Художній переклад», який займає важливе місце в учбовому плані підготовки спецiалiстiв-перекладачів у вищих навчальних закладах. Оповідання Набокова «Різдво» надзвичайно символічне, тому передати при перекладі усю глибину підтексту є досить складним завданням. Літературна геніальність та художня майстерність Набокова виявилася у тому, що він зумів створити російськомовну версію оповідання, яка є семантичним i контекстуальним еквівалентом оригінальної англомовної версії. Набокову вдалося передати найменші семантичні нюанси та відтворити у перекладі інтонацію оригінальної версії завдяки тому, що він враховував особливості національного менталітету i культурного фону читача тієї мови, на яку здійснювався переклад. Набоков також зумів створити необхідне візуаль-не зображення у свідомості реципієнта перекладної версії оповідання. Набоков-перекладач застосував механізм культурної адаптації національних особливостей світосприйняття читача приймаючої культури, що забезпечило успіх оповідання. Набоков застосовував описові й пояснювальні техніки перекладу. Незважаючи на те, що оригінально версією розповіді є англомовна, коментарі та необхідні короткі текстові доповнення представлені саме в ній. Це пояснюється тим, що, оскільки дія оповідання відбувається в Росії, Набоков намагався зробити російську реальність ближче до американського читача. Можна припустити, що Набоков хотів дати західному читачеві можливість відчути національно-обумовлені особливості життя в Росії кінця XVIII в.

Ключові слова: автопереклад, символiзм, Набоков, Рiздво, технiка пе-рекладу.

Aikina Тatiana. K voprosu o perevodcheskom bykvalizme V. Nabokova [On the word-for-word translation method in the creative art of V. Nabo-kov]. Molodoi ucheniy. 2011. №7. V.1. 135—139.

Nabokov Vladimir. Drugie berega [Conclusive Evidence]. Moskva: Knizh-naya palata. 1989.

Nabokov Vladimir. Iskusstvo perevoda [The art of translation]. Moskva: Nazavisimaya gazeta, 1996.

Nabokov Vladimir. Polnoe sobranie rasskazov [Complete collection of sto-ries]. Sankt-Peterburg: Azbuka, 2014.

Nabokov Vladimir. Predislovie k «Geroyu nashego vremeni» [Foreword to “A Hero of our Time”]. Sankt-Peterburg: Simposium, 2000.

Nabokov Vladimir. The stories of Vladimir Nabokov. New York: Vintage International, 2008.

Savory Theodore. The Аrt of Translation. London: J. Cape, 1957.

Zlochevskaya Аlla. Hudozgestvennyi mir V. Nabokova i russkaya litera-ture XIX veka.: geneticheskie sviazi, tipologicheskiw paralleli i oppozitzii. [The world of V. Nabokov’s fiction: genetic connections, typological links and oppositions]. Мoskva, 2002.