ОБРАЗ ДЕРЕВА ЯК ВТІЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПТІВ У ТВОРЧОСТІ ДЖ. ТОЛКІЄНА

Анотація

Дерево є одним з універсальних символів духовної культури людства. У створеному Дж. Толкієном світі, дерево є образом містким і неоднозначним; це не пейзажна деталь, а повноцінний образ-символ, що тяжіє до образу-персонажу; воно – динамічний багатоаспектний синтез космогонічного та солярного аспектів.

Будучи залюбленим у валійську та фінську мови, у скандинавську та кельтську міфологію, Дж. Толкієн використовує їх елементи для побудови моделі власного художнього світу. Будучи християнином, він не міг помістити свої уявлення у Всесвіт, де немає бога. Бог присутній у творінні Дж. Толкієна, хоч і лишається незримим. При цьому дерево так чи інакше є втіленням божественного.

Стародавні вірування в те, що дерево відігравало роль «мосту», посередника між богами й людьми, людиною та її предками Дж. Толкієн втілює через прийом зустрічі художника Ніггла із таємничими Голосами, суддями з потойбіччя. Геній отримує шанс продовжувати працювати, або, сам ставши творцем, переміщується із виміру фізичного існування у власний світ. Образ Дерева при цьому має подвійне смислове навантаження: по-перше, це результат кропіткої роботи майстра, а по-друге – втілення віри про переселення душі.

Отож, символізуючи синтез неба, землі й води, динаміку життя, поєднуючи світи, дерево у творінні Дж. Толкієна є складним архетиповим похідним, що акумулює жіноче як джерело життя, чоловіче – захисника роду. Дерева Валінору, самотні деревопастирі, творіння художника Ніггла характеризуються синтезом космогонічного та солярного аспектів.

Ключові слова: дерево, космогонічний і солярний аспекти, персоніфікація, детермінізм, Дж. Толкієн.