Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

У статті розглядається своєрідність архетипу шляху в романі Дж. Барнса «Шум часу». Роман англійського письменника оповідає про життя радянського композитора Д.Д. Шостаковича, і кульмінаційні моменти співпадають з високосними роками: 1936, 1948, 1960. Мета статті – визначити своєрідність функціонування архетипу дороги як життєвого шляху в романі Дж. Барнса «Шум часу» в індивідуально-авторській трактовці. Письменник не показує життя героя детально і послідовно, як це робиться в реалістичних романах, а ми бачимо тільки ніби пунктир фабули, окремі штрихи, прогалини між якими повинен заповнювати сам читач за допомогою своєї уяви. Шлях у романі Дж. Барнса «Шум часу» – це, переважно, ретроспективний опис життєвого шляху Д.Д. Шостаковича. Концептуально навантажений архетип шляху ніби розчинений в описі роздумів і міркувань про музику, про владу, про іронію долі, про любов, про сім’ю, про дитинство, і вимальовується лише при спеціально дослідницькому зусиллі. Майже кожне напруження в той або інший високосний рік викликає викид ідеаторного характеру, але композитор у своїх спогадах-одкровеннях повертається не тільки до жахливих подій минулого життя, але й до приємних моментів, пов’язаних з любов’ю, побаченнями з дівчатами, надіями, дітьми. На життєвий шлях композитора в романі проєктуються історичні події (репресії, Друга світова війна, Холодна війна), що посилює трагізм положення героя, підкреслюючи повторюваність і безвихідність руху. Життєвий шлях композитора – це лабіринт, який створюється під владою тоталітаризму, страху, сорому і відчаю, суб’єктивних і об'єктивних монстрів; герой не може знайти виходу, йому не допомагає навіть нитка Аріадни – його музика. Фрагментарність оповіді служить посиленню естетичного та філософського впливу на читача: герой не може бачити лабіринт в цілому, він рухається в житті навпомацки, а за кожним поворотом на нього може чекати безжалісний Мінотавр. Таке екзистенціалістське світовідчуття підкреслює постмодерністську спрямованість твору.

Ключові слова: архетип, шлях, постмодернізм, фрагментарність, мотив, лабіринт.

Antakyalioglu, Z. (2018). Julian Barnes’s The Noise of Time as a Narrative of Trauma. Retrieved from https://www.academia.edu/37694098/JULIAN _BARNESS_THE_NOISE_OF_TIME_AS_A_NARRATIVE_OF_TRAUMA.

Antsyferova, O. (2018). O narrative totalitarizma v tvorchestve Dzhuliana Barnsa [Totalitarian Narrative in Works of Julian Barnes]. Vestnik Permskogo universiteta. Rossiyskaya i zarubezhnaya filologiya – Perm University Herald. Russian and Foreign Philology, 10(1), 69–78. https://doi: 10.17072/2037-6681-2018-1-69-78 [in Russian].

Barnes, J. (2016). The Noise of Time. Retrieved from http://royallib.com/book/Barnes_Julian/the_noise_of_time.html

Belinsky, N.V. (2019). Busy Mnemoziny: Roman-labirint [Mnemosyne’s Beads: Roman- Maze]. Izdatelskie resheniya [in Russian].

Kelly, C.H.M. (2018). Protest and Discipline: Shostakovich and the Revolutionary Self. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/protest-and-discipline-shostakovich-and-the-revolutionary-self.

Kolesnichenko, Y.V. (2018). Sposoby khudozhestvennoy mifologizatsii obraza Stalina v romane Dzhuliana Barnsa “Shum vremeni” [Methods of the Artistic Mifologization of the Image of Stalin in the Novel “The Noise of Time” by J. Barnes]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/sposoby-hudozhestvennoy-mifologizatsii-obraza-stalina-v-romane-dzhuliana-barnsa-shum-vremeni [in Russian].

Krasavchenko, T.N. (2016). Dzhulian Barns k svoemu semidesyatiletiyu: roman o Dmitrii Shostakoviche (referativnyy obzor) [Julian Barnes on his Seventieth Birthday: a Novel about Dmitry Shostakovich (Abstract)]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/2016-03-034-dzhulian-barns-k-svoemu-semidesyatiletiyu-roman-o-dmitrii-shostakoviche-referativnyy-obzor [in Russian].

Lytvynenko, T. (2004). Labirynt – symvol estetyky postmodernizmu: (Do problem tsiiei mifolohemy v literature XX st.) [The Labyrinth is a Symbol of the Aesthetics of Postmodernism: To the problem of this mythology in the literature of the twentieth century]. Vsesvitnia literature – World Literature, 3, 32–35 [in Ukrainian].

Nayebpour, K. (2017). Representation of Trauma as a Political Apparatus in Julian Barnes’s the Noise of Time. Retrieved from https://www.questia.com/library/journal/1P4-1989834789/representation-of-trauma-as-a-political-apparatus.

Telichko, T.G (2017). «Shum» i «Muzyka» v romane Dzh. Barnsa «Shum vremeni» [“Noise” and “Music” in Julian Barnes’ novel “The Noise of Time”]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/shum-i-muzyka-v-romane-dzh-barnsa-shum-vremeni [in Russian].

Tupakhina, O.V. (2007). Poetyka postmodernistskoi prytchy u tvorchosti Dzhuliana Barnsa [Poetics of the Postmodern Parable in the Works by Julian Barnes]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].