Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Мета дослідження: визначити поетологічні особливості реалістичного письма у трьох романах І. Мак’юена («Амстердам», «Субота» й «Спокута»). Методологія і методи дослідження: герменевтичий, прицільного читання, філософські підходи.

Окреслено функцію надмірної деталізації в оповіді. Визначено властиві романтизму особливості конструювання метароманного дискурсу в постпостмодерністському романі. Схарактеризовано світогляд персонажів постпостмодерністських романів, у якому увиразнено мотив медикалізованого пізнання дійсності, в самих романах виявлено корпус ідей, пов’язаних із дискурсом медицини й науки загалом. Науковість світогляду персонажів водночас забезпечує їх здатність здійснювати когнітивний редукціонізм, під яким розуміємо тенденцію до виявлення й представлення проблеми в базовому вигляді, без залучення емоційних чинників сприйняття дійсності; розгляд людини на рівні бімолекулярному, нейрофізіологічному та ін. Здійснений аналіз дає підстави говорити про реактуалізацію реалістичного письма, яке дає можливість виявити внутрішнє життя персонажів, реалізоване через внутрішні монологи, рефлексії, осмислення екзистенційних проблем та реагування на проблеми інших (членів родини, колег, пацієнтів). У «Спокуті» творення літературного наративу прирівнюється до реального, який заміщує справжню дійсність і може мати не меншу цінність, ніж проговорення реального життя людей, котрі стали прототипами в літературному творі. Водночас протагоніст роману Брайоні Толліс висловлює міркування, що людське життя перетворюється на фікційний простір після фізичної смерті людини.

В аналізованих романах виявлено мотив протагоністів, пов'язаний із протистоянням життєвим труднощам або шляхом їх розкладання на базові редуковані в сприйнятті компоненти, або ж заміщенням дійсності вигаданим наративом, який для самого автора має не меншу цінність, даючи можливість дистанціюватися від тих деталей, які травмують. Смерть стає відправною точкою в зближенні життя й вигадки, в їх подальшому переплетенні, оскільки фізичний кінець персонажів детермінує перетворення їх життя на фікційний наратив, у якому дедалі складніше розрізнити справжнє від сфантазованого). Зазначені світоглядні комплекси формують спектр філософських проблем, репрезентованих у постпостмодерністських (написаних після 2000-го року) британських романах І. Мак’юена.

Ключові слова: постпостмодернізм, британський роман, редукція, наратив, фікція, І. Мак’юен.

Висоцька, Н.О. (2010). Єдність множинного. Американська література кінця XX – початку XXI століть у контексті культурного плюралізму. Київ: Видавничий центр КНЛУ.

Дроздовський, Д. (2019a). Взаємодія епічного (монологічного) й романного (діалогічного) в постпостмодерністському романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія, 40, 52–57. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.40.3.12

Дроздовський, Д. (2019b). Економічне й ідеалістичне як модуси дійсності в постпостмодерністському романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла: спроба марксистської критики. Закарпатські філологічні студії, Т. 2, 11, 148–153. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2019.11-2.27

Дроздовський, Д. (2019c). Метафізичний детермінізм і постметафізичне мислення в романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Сер. Філологія, Т. 30(69), 3, Ч. 2, 160–165. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2019.3-2/29

Дроздовський, Д. (2019d). Містерія й карнавал як метаформи постпостмодерністського британського роману. Філологічний дискурс, 9, 47–64. https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.05

Дроздовський, Д. (2019e). Постмодернізм vs постпостмодернізм: світоглядно-філософські відмінності (на матеріалі сучасного британського роману). Філологічні трактати, Т. 11, 3–4, 32–40.

https://doi.org/10.21272/Ftrk.2019.11(3-4)-4

Дроздовський, Д. (2019f). Філософсько-етичні проблеми й мотивно-тематичні комплекси в романі «Амстердам» І. Мак’юена. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація», 2, 126–132. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-19

Кант, І. (1989). Відповідь на питання: що таке просвітництво? Всесвіт, 4, 135–138.

Кант, І. (2000). Критика чистого розуму. І. Бурковський (Пер., прим.). Київ: Юніверс.

Мак’юен, І. (2017). Амстердам. О. Смольницька (Пер.). Київ: КМ-Букс.

Мак’юен, І. (2008). Спокута. В. Дмитрук (Пер.). Львів: Кальварія.

Мак’юен, І. (2007). Субота. В. Дмитрук (Пер.). Львів: Кальварія.

Паскаль, Б. (2009). Думки. А. Перепаді і О. Хома (Пер.). Київ: Дух і літера.

Шалагінов, Б.Б. (2010). Романтичний словник: до історії понять і термінів раннього німецького романтизму. Київ: Вид.-полігр. центр НаУКМА.

Lacan, J. (1982). «Encore». In Mitchell J.& Rose J. Female Sexuality (pp. 86–98). New York: Norton & Company.

The Routledge companion to twenty-first century literary fiction. (2019). O'Gorman D. and Eaglestone R. (Eds.) London-New York: Routledge.