Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Метою дослідження є виділити основні особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення), спеціально-історичних методів (зокрема, історико-системний) та спеціально-філологічних (історико-літературний, біографічний, «close-reading») методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняному дискурсі виділені особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи, а також введені до літературного дискурсу україномовні переклади її творів. В ході дослідження виявлено, що у творчому доробку Сари Кірш акцентовано увагу на актуальні та вагомі соціально-політичні мотиви, а саме: розрив соціальних зв’язків, внутрішня еміграція як ресурс ліричної творчості, порушення комунікації на різних рівнях (між індивідами, між особистістю та державою, між особистістю та природою), переживання відсутності сенсу життя у застійній державі тощо. В якості результатів дослідження, враховуючи кореляцію ліричних та соціально-політичних мотивів у творчості Сари Кірш, слід виокремити наступні особливості пейзажної лірики німецької авторки: екологічний характер лірики, який нерозривно пов’язаний із суспільно-політичною ситуацією; потрактування дисидента як носія емігрантської психології всередині країни; відчуження, дистанціювання та критичне ставлення до традиційної картини світу; типовість характеру внутрішньої еміграції як вираження сутності епохи тощо. Роблячи висновок, варто відмітити, що творчість Сари Кірш характеризується виразними соціально-політичними мотивами, із превалюванням ескапістських та регресивних тенденцій, які відображають політико-історичний контекст доби перед Поворотом.

Ключові слова: внутрішня еміграція, пейзажна лірика, кордон, лірична Я-особа, відчуження, мотив подорожі.

Dammiano, E. (2015). Mezhdu poeziey i perevodom: praktika perevoda s russkogo yazyka v Germanskoy Demokraticheskoy Respublike na primere Sary Kirsh i Anny Akhmatovoy [Between poetry and translation: the practice of translation from Russian in the German Democratic Republic on the example of Sarah Kirsch and Anna Akhmatova], Imagology and Comparative Studies, 2(4), 178–187. doi: 10.17223/24099554/4/10 (2015) [in Russian].

Duglas, M. (2000). Chistota i opasnost: Analiz predstavleniy ob oskvernenii i tabu [Purity and Hazard: Analysis of the ideas of defilement and taboo]. Moskva: KANON-press-ts [in Russian].

Myronenko, I. (2017). «Vyhlybyty vsi hlybyny»: rozmova z Oleksandroiu Kovalovoiu pro nimetski pereklady [“To deepen all the depths”: a conversation with Aleksandra Kovalyova about German translations]. Kharkivska oblasna orhanizatsiia Natsionalnoi spilky pysmennykiv Ukrainy – Kharkiv regional organization of the National Union of Writers of Ukraine. Retrieved from https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/ [in Ukrainian].

Andreotti, М. (1983). Die Struktur der modernen Literatur. Göttingen: Haupt Verlag.

Bender, H. (1988). Was sind das für Zeiten: deutschsprachige Gedichte der achtziger Jahre. München: Wilhelm Fink Verlag.

Benn, G. (2001). Sämtliche Werke. Bd. 1. Stuttgart: Hg. v. G. Schuster.

Binneberg, K. (2011). Deutsche Lyrik 1945–1989. Interpretationshilfen. Leipzig: Ernst Klett Schulbuchverlag.

Borchers, E. (1996). Gedichte berühmter Frauen. Frankfurt a.M.: Suhrkamp Verlag.

Braun, M. & Thill, H. (1998). Das verlorene Alphabet: deutschsprachige Lyrik der neunziger Jahre. Heidelberg: Universitätsverlag Winter.

Conrady, K. (2000). Der neue Conrady: das große deutsche Gedichtbuch von den Anfängen bis zur Gegenwart. Düsseldorf: Verlag J.B.Metzler.

Cosentino, C. (1997). “An Affair on Uncertain Ground”: Sarah Kirsch’s Poetry Volume Erlking’s Daughter in the Context of Her Prose After the Wende. Studies in 20th Century Literature, 21, Iss. 1, Art. 9. doi: 10.4148/2334-4415.1413.

Hacks, P. (1976). Neues von Biermann. Die Weltbühne – The World Stage, 49 vom 1. Dezember, 154.

Hölderlin. (1953) An die Natur, Sämtliche Werke (in 6 Bände. Bd. 2, S. 37–39.). Stuttgart: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Killy, W. (ed.). (2001) Deutsche Lyrik: von den Anfängen bis zur Gegenwart (in 10 Bdn. Bd. 10). München: Wilhelm Fink Verlag.

Kirsch, S. (1992). Erlkönigstochter. Gedichte. Stuttgart: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Kirsch, S. (2009). Eremitage, and: Fluchtpunkt, and: Die Ebene, and: Krähengeschwätz, and: Schwarze Bohnen, and: Der Milan. Sirena: poesia, arte y critica – Mermaid: poetry, art and criticism, 2, Johns Hopkins University Press. 56–66. doi 10.1353/sir.0.0176.

Kirsch, S. (1965). Gespräch mit dem Saurier: Gedichte von Sarah und Rainer Kirsch. Berlin: Verlag Neues Leben.

Kirsch, S. (1996). Ich Freiwild. In Bodenlos: Gedichte. Stuttgart: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Kirsch, S. (1967). Landaufenthalt: Gedichte. Berlin: Hueber-Verlag.

Kirsch, S. (2005). Sämtliche Gedichte. München: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Kirsch, S. (1989). Schneewärme. Gedichte. Stuttgart: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Kirsch, S. (2001). Schwanenliebe: Zeilen und Wunder; lyrische Miniaturen. Stuttgart; München: DVA (Deutsche Verlags-Anstalt).

Kittstein, U. (2009). Deutsche Naturlyrik. Ihre Geschichte in Einzelanalysen. Darmstadt: WBG (Wissenschaftliche Buchgesellschaft).

Korte, H. (2004). Deutschsprachige Lyrik seit 1945. Stuttgart: Springer-Verlag.

Korte, H. (1989). Geschichte der deutschen Lyrik seit 1945. Stuttgart: Sammlung Metzler.

Knörrich, O. (1978). Die deutsche Lyrik seit 1945. Stuttgart: Kröners Taschenausgabe.

Melin, C.A. (1987). Landscape as Writing and Revelation in Sarah Kirsch’s ‘Death Valley’. Germanic Review, 62, 199–204. doi: 10.1080/19306962.1987. 11787296.

Reich-Ranicki, M. (2003). Sarah Kirsch, Frankfurter Anthologie – Frankfurt Anthology (Bnd. 26, S. 268–274). Frankfurt/Main: Insel Verlag.

Törne, D. von (1997). Weiblicher Noah und Meeresbraut. Wasser- und Flutbilder bei Sarah Kirsch. Neue Deutsche Literatur - New German Literature, 1, 66–76.

Weidermann, V. (2007). Lichtjahre. Eine kurze Geschichte der deutschen Literatur von 1945 bis heute. München: Kiepenheuer&Witsch Verlag.