Інтертекстуальний контекст символіки сімейних романів Уласа Самчука крізь призму філософської часопросторової вертикалі

Оксана Олександрівна Румянцева-Лахтіна

Анотація


У     статті здійснено спробу виявити жанрово-стильові домінанти сімейної саги «Волинь» і сімейної хроніки «Марія» У. Самчука як субжанрів сімейного роману в українській літературі початку ХХ століття, дослідити образність, поетику та сакральні образи-символи, які є   каталізаторами зображувальної епохи, з’ясувати особливості символіки онтологічних, антропологічних та профанних «кодів» сімейних романів крізь призму інтертекстуальності та філософського й соціального розуміння часопросторової вертикалі художнього твору. Розглянуто романи «Волинь» і «Марія» У. Самчука як варіації реалізації універсальної моделі розповіді про сакральні духовні цінності, про родовід, про добро і зло крізь призму інтертекстуальності, а саме через інтерпретацію образів-символів, репрезентованих письменником.  Для дослідження застосовано методологією інтертекстуальності та інтертексту за концепцією французького структураліста й постcтруктураліста Ролана Барта, який теоретично обґрунтував поняття «твір» та «текст» за принципом «читання−письма». Визначено, що сакральні символи сімейних романів У. Самчука (небо, сонце, земля, добро і зло) нерозривно поєднані із символами профанними (людська праця, хліб, будинок, родина). Дві життєві орієнтації, два способи життя надають протилежного смислу діянням людини у світі. Ці дві орієнтації умовно позначаються поняттями «сакральне» і «профанне»: духовне – земне, душа – плоть, тлін – вічність. Рефлексія стосовно власного існування створює для героїв У. Самчука ситуацію пошуку сенсу життя, оскільки перед кожним із них завжди постає проблема екзистенційного вибору. Зроблено висновок, що жанрово-стильові особливості сімейних романів «Волинь» і «Марія» вирізняються не лише самобутнім потрактуванням проблем родової пам’яті, безсмертя, сутності життя, а й матрицею сакральних і профанних архетипних символів, що утворюють своєрідну філософську художньо-смислову канву творів У. Самчука.

 Ключові слова: сімейна сага; сімейна хроніка; сакральне; профанне; часопросторова філософська вертикаль; інтертекстуальність.


Повний текст:

PDF

Посилання


Барт, Р. (1989). Избранные работы: Семиотика: Поэтика. Москва:

Прогресс.

Гаєвська, Н. Линченко, М. (2009). Добро і зло в романі Уласа Самчука «Марія». Наукові записки, 85, 123–129.

Данилевич, М. (2000). Український образ світу у трилогії У. Самчука «Волинь». Тернопіль: ТДПУ.

Джиоева, А. (2019). Традиции семейного романа в отечественной прозе ХХ столетия. Автореф. дис. канд. філол. наук. Москва. Режим доступу https://www.dissercat.com/content/ traditsii-semeinogo-romana-v-otechestvennoi- proze-khkh-stoletiya.

Элиаде, М. (1999). Избранные сочинения: Очерки сравнительного религиоведения. Москва: Ладомир.

Женетт, Ж. (1998). Фигуры:в 2-х т. Т.1: Палимпсесты. Литература во второй степени. Москва: Изд-во им. Сабашниковых.

Затонский, Д.В. (1972). Искусство романа и ХХ век. Москва: Художественная литература.

Ильин, И.П. (1999). Интертекстуальность. Современное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепты, школы, термины. Москва: INTRADA. 204–210.

Кристева, Ю. (2000). Бахтин, слово, диалог и роман. Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. Москва: ИГ Прогрес. 427–457.

Кононенко, В. (1991). Словесні символи в семантичній структурі фраземи. Мовознавство.6, 30–36.

Копситянська, Н. (2012). Час і простір у мистецтві художнього слова.

Львів: ПАІС.

Лотман, Ю. (1970). Структура художественного текста. Москва:

Искусство.

Мегела, І. (2008). Угорський роман 20–30 років ХХ століття. Проблематика. Жанрова структура. Форма оповіді. Київ: Видавець Карпенко В.М.

Никольський, Е. (2009). К вопросу о специфике жанра – семейной хроники и его зарождении в русской классической литературе. Вопрос языка и литературы в современных исследованиях: Кирилло-Мефодиевские чтения. Москва.

Плетенчук, Н. (2011). Художній феномен сакралізації волинського макротопоса в прозі Уласа Самчука. Питання літературознавства. 83. 163–171.

Порохняк, Н. (2009). Роман сімейна-хроніка та сімейний наратив. Волинь філологічна: текст і контекст. 222–230.

Самчук, У. (1993). Волинь: Роман: у 3 ч. Т.1: Куди тече та річка. К.: Дніпро.

Самчук, У. (1993). Волинь: Роман: у 3 ч. Т.1: Війна і революція. К.: Дніпро.

Фатеева, Н. (1998). Типология интертекстуальных элементов и связей в художественной речи. Изв. АН: сер. “Литературы и языки”. 5, 25–38.

Шевчук, В. (1992). Улас Самчук та його волинська сага. Українська мова і література в школі. 11–12, 30–32.

Bart, R. (1989). Yzbrannye raboty: Semyotyka: Poetyka. Moskva: Prohress. [In Russian].

Hayevsʹka, N, Lynchenko, M. (2009). Dobro i zlo v romani Ulasa Samchuka «Mariya». Naukovi zapysky. 85, 123–129. [In Ukrainian].

Danylevych, M. (2000). Ukrayinsʹkyy obraz svitu u trylohiyi U. Samchuka «Volynʹ». Ternopilʹ: TDPU. [In Ukrainian].

Dzhyoeva, A.(2019) Tradytsyy semeynoho romana v otechestvennoy proze ХХ stoletyya. Avtoref. dys. kand. filol. nauk. Moskva. Retrieved from https://www.dissercat.com/content/traditsii-semeinogo-romana-v-otechestvennoi-proze-khkh-stoletiya [In Russian].

Eliade, M. (1999). Izbrannyye sochineniya: Ocherki sravnitel’nogo religiovedeniya. Moskva: Ladomir. [In Russian].

Zhenett, ZH. (1998). Figury:v 2-kh t. Vol.1: Palimpsesty. Literatura vo vtoroy stepeni. Moskva: Izd-vo im. Sabashnikovykh [In Russian].

Zatons’kiy, D.V. (1972). Iskusstvo romana i ХХ vek. Moskva: Khudozhestvennaya literatura. [In Russian].

Il’in, I.P. (1999). Intertekstual’nost’. Sovremennoye literaturovedeniye (strany Zapadnoy Yevropy i SSHA): kontsepty, shkoly, terminy. Moskva: INTRADA. 204–210 [In Russian].

Kristeva, Yu. (2000). Bakhtin, slovo, dialog i roman. Frantsuzskaya semiotika: Ot strukturalizma k poststrukturalizmu. Moskva: IG Progres. 427–457. [In Russian].

Kononenko, V. (1991). Slovesni symvoly v semantychniy strukturi frazemy. Movoznavstvo 6, 30–36. [In Ukrainian].

Kopsytyansʹka, N. (2012). Chas i prostir u mystetstvi khudozhnʹoho slova. Lʹviv: PAIS. [In Ukrainian].

Lotman, Yu. (1970). Struktura khudozhestvennogo teksta. Moskva: Iskusstvo [In Russian].

Mehela, I. (2008). Uhorsʹkyy roman 20-30 rokiv ХХ stolittya. Problematyka. Zhanrova struktura. Forma opovidi. Kyiv: Vydavetsʹ Karpenko V.M. [In Ukrainian].

Nikol’s’kiy, Ye. (2009). K voprosu o spetsifike zhanra – semeynoy khroniki i yego zarozhdenii v russkoy klassicheskoy literature. Vopros yazyka i literatury v sovremennykh issledovaniyakh: Kirillo-Mefodiyevskiye chteniya. Moskva. [In Russian].

Pletenchuk, N. (2011). Khudozhniy fenomen sakralizatsiyi volynsʹkoho makrotoposa v prozi Ulasa Samchuka. Pytannya literaturoznavstva. 83. 163–171. [In Ukrainian].

Porokhnyak, N. (2009). Roman simeyna-khronika ta simeynyy naratyv. Volynʹ filolohichna: tekst i kontekst. 222–230. [In Ukrainian].

Samchuk, U. (1993). Volynʹ: Roman: u 3 ch. Vol.1: Kudy teche ta richka. Kyiv: Dnipro. [In Ukrainian].

Samchuk, U. (1993). Volynʹ: Roman: u 3 ch. T.1: Viyna i revolyutsiya. Kyiv: Dnipro. [In Ukrainian].

Fateyeva, N. (1998). Tipologiya intertekstual’nykh elementov i svyazey v khudozhestvennoy rechi. Izv. AN: “Literatury i yazyki” 5, 25–38. [In Russian].

Shevchuk, V. (1992). Ulas Samchuk ta yoho volynsʹka saha. Ukrayinsʹka mova i literatura v shkoli. 11–12, 30–32. [In Ukrainian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.08

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.