Своєрідність архетипу шляху в романі Г. Свіфта «Світло дня»

Наталія Юріївна Бондар

Анотація


У  статті розглядається своєрідність архетипу шляху в романі Г. Свіфта «Світло дня». Мета статті – визначити своєрідність архетипу дороги як реального шляху героя, як життєвого шляху в ретроспекції і уявного, або віртуального, шляху (роздуми головного героя) в романі Г. Свіфта «Світло дня» в індивідуально-авторському трактуванні. Цей об’єкт дослідження обраний тому, що саме через нього можна осягнути філософський аспект твору, специфіку психології головного героя – нашого сучасника – і ту культурну базу та художні особливості, які відрізняють стилістику і світосприйняття автора. У роботі використана комплексна дослідницька методологія: синтез порівняльно-історичного методу, цілісного аналізу, елементів міфопоетичного і герменевтичного методів. Враховувалися постструктуралістські підходи, а також техніка «close reading». У романі Г. Свіфта «Світло дня» актуальний шлях оповідача представлений у вигляді кругового лабіринту, в той час як його ретроспективний життєвий, і уявний шляхи представляють собою заплутаний лабіринт з   безліччю стежок, з якого герой намагається знайти вихід. Своєрідність архетипу дороги тут полягає в тому, що він багатошаровий, складається з     декількох ярусів: життєвий шлях представлений в ретроспективі спогадів, але ці спогади фрагментарні і переплітаються з роздумами про кохання, подружні зради, про історичні особистості. У пошуках виходу з лабіринту персонаж використовує не тільки свій життєвий досвід, але й приймає життєвий досвід інших людей – наприклад, своєї доньки. Життєвий шлях героя хоча й представлений у вигляді лабіринту через побутові колотнечі (звільнення, численні зв’язки зі своїми клієнтками тощо), проте завдяки справжньому коханню з’являється надія, що в недалекому майбутньому з’явиться світло в кінці тунелю. Виявлено, що лабіринт багатошаровий і непередбачуваний. Всі роздуми – це уявний шлях оповідача, і  аналізуючи минуле, він намагається знайти вихід з чергового глухого кута, користуючись уже накопиченим життєвим досвідом як ниткою Аріадни. Фрагментарність оповіді служить посиленню естетичного і філософського впливу на читача, оскільки він мимоволі подумки заповнює прогалини і таким чином активно включається в пошуки виходу. Хоча це може здатися парадоксальним, але в цьому романі хитромудрі ходи лабіринтів дозволяють читачам досягти катарсису найкоротшим шляхом. Такий ефект досягається за допомогою «тривимірної» структури лабіринтів, зустрічі минулого і сьогодення, реального та віртуального, а також зворотного зв’язку читача як обов’язкової складової художньої цілісності.

 Ключові слова: архетип; шлях; постмодернізм; колаж; фрагментарність; мотив; лабіринт.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bondarev, A.P. (2014). Mifologiya. Istoriya. Chelovek. Literatura Velikobritanii i SShA: ucheb. posobie [Mythology. History. Man. Literature of Great Britain and the USA]. Moskva: MGLU [in Russian].

Complete review. Retrieved from http://www.complete-review.com/reviews/ swiftg/lightday.htm

Dudkina, M.V. (2014). Retrospektsiya v romane Grema Svifta “Vodozeme” [Retrospection in the Novel “Waterland” by Graham Swift]. Retrieved from http://web.snauka.ru/issues/2014/09/37788 [in Russian].

Golan, A. (1994). Mif i simvol [Myth and Symbol]. Moskva: RUSSLIT [in Russian].

Ikonnikova, M.V. (2015). Systema ekzystentsiinykh kontseptiv u romani Hrema Svifta “Zemnovodnyi krai” [The System of Existential Concepts in the Novel “Waterland” by Graham Swift]. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ Npkpnu_fil_2015_38_8[in Ukrainian].

Keba, O.V. (2016). Narator yak detektyv i detektyv yak narator: versii Grema Grina (The End of the Affair) і Grema Svifta (The Light of Day) [Narrator as a Detective and Detective as a Narrator: Versions of Graham Green (The End of the Affair) and Graham Swift (The Light of Day)]. Retrieved from http://nbuv.gov.ua [in Ukrainian].

Strinyuk, S.A. (2015). Otrazhenie epistemologicheskogo krizisa v romanakh Grema Svifta “Vodozeme” i “Poslednie rasporyazheniya” [Epistemological Crisis in Graham Swift’s Novels “Waterland” and “Last Orders”]. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/297986076_ Otrazenie_epistemologiceskogo_krizisa_v_romanah_Grema_Svifta_ Vodozeme_i_Poslednie_rasporazenia[in Russian].

Shanina, Yu.A. (2013). Mifopoetika romana G. Svifta “Zemlya vody” [Mythopoetics of the Novel “Waterland” by G. Swift]. Retrieved from http://libartrus. com/arch/files/2013/1/07_Shanina.pdf [in Russian].

Swift, G. (2018). The Light of Day. London: Simon&Shuster Ltd. [in English].

Toporov, V.N. (1983). Tekst: semantika і struktura [Text: Semantics and

Structure]. Moscow: Nauka [in Russian].

Tresidder, J. (1999). Slovar simvolov [Dictionary of Symbols]. Retrieved from https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/JekTresidder/index.php [in Russian].

Vareshin, N.V. (2020). Ot interiorizatsii k eksteriorizatsii: konflikt mezhdu syshchikom і prestupnikom v romane G. Svifta “Svet dnya” [From Interiorization to Exteriorization: The Conflict between the Detective and the Criminal in the Novel “The Light of Day” by G. Swift]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/ot-interiorizatsii-k-eksteriorizatsii-konflikt-mezhdu-syschikom-i-prestupnikom-v-romane-g-svifta-svet-dnya [in Russian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.03

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.