Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Мета статті – прослідкувати процес трансформації жанру антиутопії на сучасному етапі його розвитку на прикладі трилогії Лорен Олівер.

Жанр антиутопії продовжує залишатися одним із найбільш популярних жанрів у сучасній літературі. Це пов’язано, насамперед, з тим, що зараз людство активно досліджує можливі шляхи свого розвитку, намагаючись знайти різні способи подолання гіпотетичних катастроф. Жанр антиутопії, що розвивався головним чином як критична реакція та антитеза до утопії, став своєрідним відгуком людства на бурхливі соціально-політичні події тих часів. На сьогодні трилогія «Деліріум» є одним із найбільш успішних романів, що підтверджується схвальними рецензіями від авторитетних видань та високими позиціями, які займають усі три частини трилогії у численних списках бестселерів. Досліджуваний твір є зразком антиутопії як масового жанру. Основна увага в статті приділена аналізу рис любовного роману в трилогії Лорен Олівер.

Основні методи, які використовувалися в ході дослідження, – сюжетно-образний аналіз, проблемно-тематичний аналіз, компаративний аналіз. У роботі розглянуто особливості сюжету трилогії «Деліріум», образи головних героїв, проблематику, конфлікт твору, а також залучено історичний жанровий контекст. Виявлено як ознаки масового жанру (популярність та комерційний попит, тривіальність та стереотипність, зображення вічних цінностей та проблем людства, жанрова структурованість та схематичність, серійність, акцентування уваги на зображенні людських відносин, поетика «хепі-енду»), так і класичної антиутопії (тоталітарна держава, велика кількість образів, мотивів та мікросюжетів, що є схожими на відповідні образи, мотиви та мікросюжети у творах цього жанру). Автор дійшов висновку, що процес трансформації жанру антиутопії на сучасному етапі його розвитку полягає у запозиченні рис масової літератури.

Ключові слова: популярність твору; стереотипність; постмодернізм; загальнолюдські цінності; любовний роман; серійність; Лорен Олівер.

 Цель этой статьи – проследить процесс трансформации жанра антиутопии на современном этапе его развития на примере трилогии Лорен Оливер.

Жанр антиутопии продолжает оставаться одним из самых популярных жанров в современной литературе. Это связано прежде всего с тем, что сейчас человечество активно исследует возможные пути своего развития, пытаясь найти различные способы преодоления гипотетических катастроф. Жанр антиутопии, который развивался главным образом как критическая реакция и антитеза утопии, стал своеобразным откликом человечества на бурные социально-политические события того времени. Сегодня трилогия «Делириум» является одним из самых успешных романов, что подтверждается одобрительными рецензиями от авторитетных изданий и высокими позициями, которые занимают все три части трилогии в многочисленных списках бестселлеров. Исследуемое произведение является образцом антиутопии как массового жанра, рассмотренного на примере особенностей любовного романа.

Основные методы, которые использовались в ходе исследования, – сюжетно-образный анализ, проблемно-тематический анализ, компаративный анализ. В работе рассмотрены особенности сюжета «Делириума», образы главных героев, проблематика, конфликт произведения, а также привлечен исторический жанровый контекст. В ходе исследования в трилогии обнаружено как признаки массового жанра (популярность и коммерческий спрос, тривиальность и стереотипность, изображение вечных ценностей и проблем человечества, жанровая структурированность и схематичность, серийность, акцентирование внимания на изображении человеческих отношений, поэтика «хеппи-энда»), так и классической антиутопии (тоталитарное государство, большое количество образов, мотивов и микросюжетов, что походят на соответствующие образы, мотивы и микросюжеты в произведениях этого жанра). Автор статьи пришел к выводу, что процесс трансформации жанра антиутопии на современном этапе его развития заключается в заимствовании черт массовой литературы.

Ключевые слова: популярность произведения; стереотипность; постмодернизм; общечеловеческие ценности; любовный роман; серийность; Лорен Оливер.

 The purpose of this study is to trace the process of transformation of the genre of anti-utopia at the present stage of its development on the example of the Lauren Oliver trilogy.

The anti-utopia genre continues to be one of the most popular genres in modern literature. This is primarily conditioned by the fact that humanity is actively exploring possible ways of development, trying to find different ways to overcome hypothetical disasters. The genre of anti-utopia, which developed mainly as a critical reaction and antithesis to utopia, became a kind of human response to the turbulent socio-political events of that time. The Delirium trilogy is one of the most successful novels to date, as evidenced by the rave reviews from reputable publications and the high positions that occupy all three parts of the trilogy in numerous bestseller lists. The studied work is a sample of anti-utopia as a mass genre, which are considered on the example of the features of a romantic novel.

The specific features of the plot of Delirium, images of the main characters, problems, conflict of the work are considered in the study, also involving the context of the historical genre. In the course of the study, the trilogy demonstrated both attributes of mass genre (popularity and commercial demand, triviality and stereotypes, depiction of eternal values and problems of humankind, genre structure and sketchiness, seriality, emphasis on human relations, poetics of "happy ending") and classical anti-utopia (totalitarian state, a large number of images, motifs, and micro-plots that are similar to the corresponding images, motifs, and micro-plots in the works of this genre). The study concludes with the statement that the process of transformation of the genre of anti-utopia at the present stage of its development lies in borrowing the features of mass literature.

Keywords: popularity of the work; stereotypes; postmodernism; universal values; romantic novel; seriality; Lauren Oliver.

Дашко, Е.Л. (2004). Жанр антиутопии в английской литературе первой половины ХХ в. Культура народов Причерноморья, 2(56), 43–47.

Жаданов, Ю.А. (2010). Антиутопия второй половины ХХ века: творческий поиск новых перспектив жанра. Вісник Севастопольського національного технічного університету. Серія: Філологія, 102, 26–31.

Купина, Н.А., Литовская, М.А., Николина, Н.А. (2009). Массовая литература сегодня. Москва: Флинта.

Ланин, Б.А. (1993). Анатомия литературной антиутопии. Общественные науки и современность, 5, 154–163.

Пархоменко, І.І. (2011). Антиутопія: інтерпретація в сучасному літературознавстві. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія, 61(936), 217–223.

Скокова, Т.А. (2009). Специфика массовой литературы в эпоху постмодернизма. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Филология. Журналистика, 2, 95–100.

Тузовский, И.Д. (2009). Светлое завтра? Антиутопия футурологии и футурология антиутопий. Челябинск: Челябинская государственная академия культуры и искусств.

Фромм, Э. (2019). Комментарии к “1984”. Access mode: http://www.orwell.ru/library/novels/1984/russian/rnt_ef.

Чанцев, А. (2007). Фабрика антиутопий: Дистопический дискурс в российской литературе середины 2000-х. Новое литературное обозрение, 86(4), 271–274.

Черняк, М.А. (2009). Массовая литература XX века. Москва: Флинта.

Шацкий, Е. (1990). Утопия и традиция. Москва: Прогресс.

Шишкина, С.Г. (2009). Истоки и трансформации жанра литературной антиутопии в ХХ веке. Иваново: Ивановский государственный химико-технологический университет.

Юрьева, Л.М. (2005). Русская антиутопия в контексте мировой литературы. Москва: ИМЛИ РАН.

Oliver, L. (2011). Delirium. New York: HarperCollins Publishers Inc.

Oliver, L. (2012). Pandemonium. New York: HarperCollins Publishers Inc.

Oliver, L. (2013). Requiem. New York: HarperCollins Publishers Inc.

Riesman, D. (1994). Abundance for what? And other essays. London: Chatto and Windus.

Sargent, L. (1981). Utopias and dystopias in science fiction: 195–1975. In: America as Utopia (pp. 54–70). New York: Garland.

The New York Times Book Review. (2019). Access mode: http://www.nytimes.com/best-sellers-books/2013-03-24/series-books/list.html?date=2013-03-24&category=series-books&pagewanted=print

Watkins, S. (2012). Future shock: Rewriting the apocalypse in contemporary fiction. Literature Interpretation Theory, 23, 119–137.