ГРАМАТИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ПОВНОТИ В РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: КОГНІТИВНЕ ПІДҐРУНТЯ Й ФУНКЦІЮВАННЯ

Олена Олександрівна Скоробогатова

Анотація


У статті зіставлені різні підходи до проблем мовного аналізу. Схарактеризовані точки зору дослідників, які розглядають мовну, зокрема, граматичну специфіку представлення мотивів у російськомовній поезії ХІХ–ХХІ століть. Визначене когнітивне підґрунтя актуалізації поняття повноти як семантичної універсалії, яке представлене в працях А. Вежбицької. Висувається гіпотеза щодо представлення мотиву повноти в російській мові за допомогою займенників ‘все’ – ‘всё’, ‘всегда’ та про можливість презентації цього значення з використанням повної морфологічної парадигми. Нетипове у нехудожньому тексті сумісне представлення одиниць морфологічних парадигм у тексті художньому слугує способом граматикалізації поняття. Аналіз значного поетичного матеріалу дозволяє стверджувати, що у російськомовному поетичному дискурсі нового й новітнього часу презентовані численні варіанти представлення мотиву повноти шляхом розгортання й сумісної локалізації одиниць морфологічної парадигми часу, роду, відмінка, особи, тобто багаточленних морфологічних парадигм. У російськомовній поезії повна парадигма категорії роду формує сталий смисл повноти просторової й предметної (граматикалізується значення ‘все’ / ‘всё’). Значення ‘все’ крім того передається парадигмою особи займенника і дієслова. Парадигма відмінка формує значення значущості поняття, що назване відмінковою парадигмою лексеми. Темпоральна парадигма у художній реалізації формує значення ‘всегда’. Віршову рецепцію граматичного парадигмального представлення розглядаємо як свідоцтво активного розвитку поетичної філології. Граматикалізація поезії, що типова для російського художнього дискурсу ХХ–ХХІ століть, призвела до регулярного використання у віршових творах парадигмальних блоків. Окремі блоки повних морфологічних парадигм відсилають до прецедентних текстів, формуючи інтертекстуальні дискурсивні зв’язки. Стверджується, що повні парадигмальні блоки, що передають значення повноти, є значущою прикметою сучасного російськомовного поетичного дискурсу.


Ключові слова


лінгвопоетика, когнітивна лінгвістика, мотив, поняття, граматикалізація, повнота, парадигма, іконічний знак

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Аверинцев, С. С. (2006). София – Логос. Словарь. Київ: Дух і літера.

Белокурова, С. П. (2007). Словарь литературоведческих терминов. Санкт-Петербург: Паритет.

Вежбицкая, А. (1997). Язык. Культура. Познание. Москва: Русские словари.

Вежбицкая, А. (2007). Семантические универсалии и базисные концепты. Москва: Языки славянских культур.

Гармаш, Л. В. (2014). Теория мотива в литературоведении. Наукові записки ХНПУ iмені Г. С. Сковороди, 1 (77), 10–22.

Гаспаров, Б. М. (1993). Литературные лейтмотивы. Очерки по русской литературе ХХ века. Москва: Наука, Издательская фирма «Восточная литература».

Жолковский, А. К., Щеглов, Ю. К. (1996). Работы по поэтике выразительности: Инварианты – Тема – Приемы – Текст. Москва: Прогресс.

Калашник, В. С. (2011). Людина та образ у світі мови: вибрані статі. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Карасик, В. И. (2013). Языковая матрица культуры. Москва: Гнозис.

Мойсієнко, А. К. (2006). Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. Декодування Шевченкового вірша. Київ: Сталь.

Николаева, Т. М. (2008). Непарадигматическая лингвистика: (История «блуждающих частиц»). Москва: Языки славянских культур.

Панов, М. В. (2004). Труды по общему языкознанию и русскому языку. Е. А. Земская, С. М. Кузьмина (Ред.). (Т.1). Москва: Языки славянской культуры.

Скоробогатова, Е. А. (2014). Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтика именных категорий в текстах и идиостилях. Харьков: Харьковское историко-филологическое общество.

Скоробогатова, Е. А. (2012). Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтический потенциал русской грамматики (морфологические категории и лексико-грамматические разряды имени). Харьков: НТМТ.

Скоробогатова, О. О. (2020). Формування «ВІН – ВОНА» домінанти ліричного тексту (на матеріалі поезій Б. Окуджави й С. Жадана) Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, 52, 215–223. https://doi.org/10.34142/23127546.2020.52.20.

Успенский, Ф.Б. (1990). К поэтике О. Мандельштама (грамматика как предмет поэзии). Труды по знаковым системам. Ученые записки Тартуского университета, 90–96.

Фатеева, Н. А. (2006). Идентичность личности автора и вариативность форм выражения в текстах авангарда. Семиотика и авангард: Антология, 43–53.

Фещенко­Такович, В. (2004). Прорыв в языки: где искать и находить поэзию? Поэтика исканий, или Поиск поэтики. Материалы межд. конференции­фестиваля «Поэтический язык рубежа ХХ–ХХІ веков и современные литературные стратегии», 62–76.

Фрейденберг, О. М. (1987). Методология одного мотива. Труды по знаковым системам. ХХ. Актуальные проблемы семиотики культуры. Ученые записки Тартуского государственного университета, 120 –130.

Черкасова, Л. П. (2020). Наблюдения над экспрессивной функцией морфемы в поэтическом языке (на материале поэзии М. Цветаевой). І.І. Степанченко (Укл.). Науково-методична спадщина Л. П. Черкасової: продовження традицій. Збірник наук. праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди. (с. 19–30). Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди.

Эпштейн, М. Н. (2007). Стихи и стихия. Природа в русской поэзии ХVIII–ХХ вв. Самара: Издательский дом «БАХРАТ-М».

Якобсон, Р. (1983). В поисках сущности языка. Семиотика, 102–117.

Hallpike, Ch. R.(1979). The foundations of primitive thought. Oxford: Clarendon press.

Wierzbicka, A. (1992). Semantics, culture and cognition: Universal human consepts in culture-specific configurations. New York: Oxford University Press.

References

Averintsev, S. S. (2006). Sofiya – Logos. Slovar. [Sofiya – Logos. The dictionary]. Kyiv: Dukh i litera [in Russian].

Belokurova, S. P (2007). Slovar' literaturovedcheskikh terminov. [The dictionary of literary terms]. Sankt-Peterburg: Paritet [in Russian].

Vezhbitskaya, A. (1997). Yazyk. Kul'tura. Poznanie. [Language. Culture. Cognition]. Moskva: Russkie slovari [in Russian].

Vezhbitskaya, A. (2007). Semanticheskie universalii i bazisnye kontsepty. [Semantic universals and basic concepts]. M.: Yazyki slavyanskikh kul'tur [in Russian].

Garmash, L. V. (2014). Teoriya motiva v literaturovedenii. [The theory of motif in literature studies]. Naukovi zapysky KhNPU imeni H. S. Skovorody, 1 (77), 10–22 [in Russian].

Gasparov, B. M. (1993). Literaturnye leitmotivy. Ocherki po russkoi literature ХХ veka. [Literary motifs. Articles on Russian literature of the XX century]. Moskva: Nauka, Izdatel'skaya firma «Vostochnaya literatura» [in Russian].

Zholkovskii, A. K., Shcheglov, YU. K. (1996). Raboty po poehtike vyrazitel'nosti: Invarianty — Tema — Priemy — Tekst. [Expressive poetics works: Invariants – Subject – Techniques – Text]. Moskva: Progress [in Russian].

Kalashnyk, V. S. (2011). Liudyna ta obraz u sviti movy: vybrani stati. [A person and character in the language world: selected articles]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina [in Ukrainian].

Karasik, V. I. (2013). Yazykovaya matritsa kul'tury. [Language culture matrix]. Moskva: Gnozis [in Russian].

Moisiienko, A. K. (2006). Slovo v apertseptsiinii systemi poetychnoho tekstu. Dekoduvannia Shevchenkovoho virsha: [A word in apperception system in the poetic text. Decoding of Shevchenko’s verse]. Kyiv: Stal [in Ukrainian].

Nikolaeva, T. M. (2008). Neparadigmaticheskaya lingvistika: (Istoriya «bluzhdayushchikh chastits»). [Non-paradigmatic linguistics: (The history of “floating elements”)]. Moskva: Yazyki slavyanskikh kul'tur [in Russian].

Panov, M. V. (2004). Trudy po obshchemu yazykoznaniyu i russkomu yazyku. [General linguistics and Russian language works]. E. A. Zemskaya, S. M. Kuz'mina (Eds.). (Vol.1). Moskva: Yazyki slavyanskoi kul'tury.

Skorobogatova, E.A. (2014). Grammaticheskiye znacheniya i poeticheskiye smysly: poetika imennykh kategoriy v tekstakh i idiostilyakh [Grammatical meanings and poetic denotations: noun categories poetics in texts and individual styles]. Kharkov: Kharkovskoye istoriko-filologicheskoye obshchestvo [in Russian].

Skorobogatova, E. A. (2012). Grammaticheskie znacheniya i poehticheskie smysly: poehticheskii potentsial russkoi grammatiki (morfologicheskie kategorii i leksiko-grammaticheskie razryady imeni). [Grammatical meanings and poetic denotations: poetic potential of Russian grammar (morphological categories, lexical and grammar noun groups)]. Khar'kov: NTMT [in Russian].

Skorobohatova, O. O. (2020). Formuvannia «VIN – VONA» dominanty lirychnoho tekstu (na materiali poezii B. Okudzhavy y S. Zhadana). [The formation of “vin – vona” dominant in the lyric text (based on B. Okudzhava and S. Zhadan’s poetry)]. Linhvistychni doslidzhennia. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody, 52, 215 – 223. doi: https://doi.org/10.34142/23127546.2020.52.20 [in Ukrainian].

Uspenskii, F.B. (1990). K poehtike O. Mandel'shtama (grammatika kak predmet poehzii). [About O. Mandel'shtam’s poetics (grammar as a subject of poetry)]. Trudy po znakovym sistemam. Uchenye zapiski Tartuskogo universiteta, 90–96 [in Russian].

Fateeva, N. A. (2006). Identichnost' lichnosti avtora i variativnost' form vyrazheniya v tekstakh avangarda. [Author’s personality identity and wording variations in avangard texts]. Semiotika i avangard: Antologiya, 43–53 [in Russian].

Feshchenko­Takovich, V. (2004). Proryv v yazyki: gde iskat' i nakhodit' poehziyu? [Breakthrough into languages: where to look for and find poetry]. Poehtika iskanii, ili Poisk poehtiki. Materialy mezhd. konferentsiI­festivalya «Poehticheskii yazyk rubezha ХХ–ХХІ vekov i sovremennye literaturnye strategiI», 62–76 [in Russian].

Freidenberg, O. M. (1987). Metodologiya odnogo motiva. [The methodology of one motif]. Trudy po znakovym sistemam. ХХ. Aktual'nye problemy semiotiki kul'tury. Uchenye zapiski Tartuskogo gosudarstvennogo universiteta, 120–130 [in Russian].

Cherkasova, L. P. (2020). Nablyudeniya nad ehkspressivnoi funktsiei morfemy v poehticheskom yazyke (na materiale poehzii M. Tsvetaevoi). [Expressive function of the morpheme observance in poetic language (based on materials of M. Tsvetaeva’s poetry)]. I. Stepanchenko (Ukl.). Naukovo-metodychna spadshchyna L. P. Cherkasovoi: prodovzhennia tradytsii. Zbirnyk nauk. prats KhNPU imeni H. S. Skovorody. (pp. 19–31). Kharkiv: KhNPU imeni H.S.Skovorody. [in Russian].

Ehpshtein, M. N. (2007). Stikhi i stikhiya. Priroda v russkoi poehzii XVIII-XX vv. [Verses and elements. Nature in Russian poetry of XVIII-XX centuries]. Samara: Izdatel'skii dom «BAKHRAT-M» [in Russian].

Yakobson, R. (1983). V poiskakh sushchnosti yazyka. [Searching for language essence]. Semiotika, 102–117 [in Russian].

Hallpike Christoper Robert (1979). The foundations of primitive thought. Oxford: Clarendon press [in English].

Wierzbicka Anna (1992). Semantics, culture and cognition: Universal human consepts in culture-specific configurations. New York: Oxford University Press [in English].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2021.2.98.09

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.

Коментарі цієї статті

Дивитися всі коментарі