Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Мета дослідження: простежити поетику та художню антропологію образу жінки в українській новелі зламу минулих століть, зокрема у творах Марка Черемшини, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського. Методи дослідження: естетичний, порівняльно-історичний, типологічний, психоаналітичний, герменевтичний.

Жіночі образи в українській новелі відображають взаємини людини зі світом і таким чином актуалізують філософсько-естетичний дискурс української новели кінця ХІХ – початку ХХ століть. Характерні риси українського літературного процесу зламу минулих століть розвиваються у зв’язку з модернізмом. Українські письменники відображали як реалії людського життя, так і внутрішні психологічні стани, почуття персонажів. Авторський світогляд формувався у філософсько-культурному контексті того часу, що позначилося на трансформації образу жінки в українській новелі кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема у творчості Марка Черемшини, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського.

Розуміння образу жінки Марком Черемшиною близьке до пантеїзму; людина для нього є частиною всесвіту. Жінка в новелі «Парасочка» втілює вітаїзм людського буття, Ерос, натомість образ Ції в «Парубоцькій справі» несе смерть і є відображенням Танатосу.

Образ Парасочки Марка Черемшини типологічно споріднений з образом героїні новели О. Кобилянської «Некультурна». Письменниця використовує мотив ніцшеанської волі, через яку її героїня залишилася самотньою. Обидва жіночі образи неоромантичні, що виявляється у прагненні героїнь до внутрішньої гармонії, краси.

У капрійських новелах М. Коцюбинського «Сон», «На острові», які є автобіографічними, образ жінки відображено крізь призму суб’єктно-авторського сприйняття світу. «Я» автора стає ядром у калейдоскопі подій і образів на острові. Звукові, зорові, запахові образи творять різнобарвну імпресіоністичну картину життя, яка часом нагадує репортаж. Aвтор концентрує увагу читача на переживаннях ліричного суб’єкта і крізь його сприйняття малює образ жінки.

Дослідження образу жінки в українській новелі кінця ХІХ – початку ХХ століть у контексті поетики та художньої антропології допомагає глибше зрозуміти невичерпний феномен творчості письменників «нової генерації» (І. Франко), доповнює уявлення про особливий філософічний тип мислення українських авторів, накреслює подальші аспекти вивчення української новели, зокрема в руслі міждисциплінарних студій.

Абушенко, В. (2002). Философская антропология. В Грицанов А.А. (Ред.). История философии: энциклопедия (сс. 1084–1087). Минск: Интерпрессервис: Книжный дом.

Агапонова, О.С. (2020). «Метафизическая» лирика: основные дефиниции в современном литературоведении. Филологический класс, Т. 25, 3, 141–149.

https://cyberleninka.ru/article/n/metafizicheskaya-lirika-osnovnye-definitsii-v-sovremennom-literaturovedenii.

Гундорова, Т. (2002). Femina Melancholica: стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської. Київ: Критика.

Кобилянська, О. (1956). Твори: у 3 т. Т. 1. Київ: Держлітвидав.

Корет Э. (1998). Основы метафизики. Киев: Тандем.

Коцюбинський, М. (1974). Твори: у 7 т. Т. 3. Київ: Наукова думка.

Літературознавча енциклопедія: у 2 т. (2007). (Ковалів Ю.І., Ред., с. 624), (Т. 2). Київ: Академія.

Матусяк, А. (2010). Химерний Яцків: модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова. Вроцлав; Львів: Піраміда.

Моклиця, М.В. (2003). Леся Українка і Ольга Кобилянська: дві грані модернізму. Леся Українка і сучасність (До 130-річчя від дня народження Лесі Українки): зб. наук. праць. Луцьк: Волинська обласна друкарня.

Науменко, Н.В. (2005). Символіка як стильова домінанта української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століть. Київ: НУХТ.

Ніцше, Ф. (1993). Так казав Заратустра; Жадання влади. (А. Онишко, П. Таращук, Пер., прим.). Київ: Основи, Дніпро.

Пагут, О. (1998). Постать жінки в Західній культурі і літературі на рубежі ХІХ – ХХ ст. (еротичний і моральний аспекти). Наукові записки. Серія: Літературознавство. Тернопіль: Терноп. держ. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка, ІІІ, 187–202.

Поліщук, Я. (2010). І ката, і героя він любив…: Михайло Коцюбинський: літературний портрет. Київ: ВЦ «Академія».

Саяпіна, Т. (1999). Конфлікт буденного та позамежевого буття (етюд М. Коцюбинського «Сон»). Слово і час, 9, 18–21.

Тарнашинська, Л. (2009). Літературознавча антропологія: новий методологічний проект у дзеркалі філософських антропологій. Слово і час, 5, 42–62.

Ткаченко, А. (1997). Стиль. Напрям. Метод. Тип творчості. Слово і час, 4, 41–49.

Фрай, Н. (2001). Архетипний аналіз: теорія мітів. В М. Зубрицька (Ред.) Слово. Знак. Дискурс: антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. (2-е вид., доповн.) (сс. 142–172). Львів: Літопис.

Ханзен-Леве, А. (1999). Русский символизм. Система поэтических мотивов. Ранний символизм. С. Бромело, А.Ц. Масевич и А.Е. Барзах (Пер.). СПб: Академ. проект.

Черемшина, М. (1987). Новели; посвяти Василеві Стефанику; ранні твори; переклади; літературно-критичні виступи; спогади; автобіографія; листи. Київ: Наукова думка.

Черненко, О. (1977). Михайло Коцюбинський – імпресіоніст: образ людини у творчості письменника. Київ: Сучасність.

Шупта-В’язовська, О. (2009). Художній часопростір як спосіб вираження несвідомого у прозі Михайла Коцюбинського. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах, 12, 102–105.

References

Abushenko, V. (2002). Filosofskaya antropologiya [Philisophical anthropology]. In Grytsanov A.A. (Ed.). Istoriya filosofii: entsyklopediya [History of Philosophy: Encyclopedia] (pp. 1084-1087). Minsk: Interpressservice: Book House [in Russian].

Ahaponova, O.S. (2020). «Metafyzycheskaia» lyryka: osnovnye defynytsyy v sovremennom lyteraturovedenyy ["Metaphysical" lyrics: the main definitions in modern literary criticism]. Fylolohycheskiy klass, Vol. 25, 3, 141–149. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/metafizicheskaya-lirika-osnovnye-definitsii-v-sovremennom-literaturovedenii [in Russian].

Kobylianska, O. (1956). Tvory: u 7 t. [Works]. T. Kyiv, Derzlitvydav [in Ukrainian].

Koret E. (1998). Osnovy metafiziki [Origins of Metaphysics]. Kiev: Tandem [in Russian].

Kotsiubynskyi M. (1974). Tvory: u 7 t. [Works]. T. 3. Kyiv, Naukova dumka, 432 [in Ukrainian].

Literaturoznavcha entsyklopediia: u 2-kh t. [Literary encyclopedia: in 2 vol.] (2007). (Yu.I. Kovaliv, Ed., p. 624) (Vol. 2). Kyiv: Akademiya [in Ukrainian].

Matusiak, A. (2010). Khymernyi Yatskiv: modernistskyi dyskurs u prozi Mykhaila Yatskova [The quirky Yatskiv: discourse of Modernism in Mykhailo Yatskiv’s prose]. Vrotslav, Lviv, Piramida [in Ukrainian].

Naumenko, N.V. (2005). Symvolika yak stylova dominanta ukrainskoi novelistyky kintsia ХІХ – pochatku ХХ stolit [Symbolism as a stylistic feature of Ukrainian short stories of the late XIX – early XX centuries]. Kyiv, NUHT [in Ukrainian].

Nitsshe, F. (1993). Tak kazav Zaratustra; Zhadannya vlady [Since Zaratustra said; Hunger of power]. (A. Onyshko, P. Tarashchuk Trans., notes). Кyiv: Osnovy, Dnipro [in Ukrainian].

Pahut, O. (1998). Postat zhinky v Zakhidnii kulturi i literaturi na rubezhi ХІХ – ХХ st. (erotychnyi i moralnyi aspekty) [The figure of women in Western culture and literature at the turn of the XIX – XX centuries (erotic and moral aspects)]. Naukovi zapysky: Seriya: Literaturoznavstvo, ІІІ, 187–202. [in Ukrainian].

Polishchuk, Ya. (2010). I kata, i heroia vin liubyv…: Mykhailo Kotsiubynskyi: literaturnyi portret [He loved both the executioner and the hero…: Mykhailo Kotsyubynsky: literary portrait]. Kyiv, VTs “Akademiya” [in Ukrainian].

Saiapina, T. (1999). Konflikt budennoho ta pozamezhevoho buttia (etiud M. Kotsiubynskoho «Son») [Conflict of everyday and extraterrestrial existence (sketch by M. Kotsyubynsky «Dream»)]. Slovo i chas, 9, 18–21 [in Ukrainian].

Tarnashynska, L. (2009). Literaturoznavcha antropologiya: novyi metodologichnyi proekt u dzerkali filosofskyh antropologiy [Literary criticism anthropology: new project in philosophical anthropology mirror]. Slovo i chas, 5, 42–62 [in Ukrainian].

Tkachenko, A. (1997). Styl. Napryam. Metod. Typ tvorchosti [Style. Tendency. Method. Type of creative work]. Slovo i chas, 4, 41–49.

Fray, N. (2001). Arkhetypnyi analiz: teoriia mitiv [Archetypal analysis: myth theory]. In M. Zubrytska (Ed.) Slovo. Znak. Dyskurs: antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. (2-nd ed., rev.). (pp. 142–172). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Khanzen-Leve, A. (1999). Russkyi symvolyzm. Sistema poуtшcheskikh motivov. Rannyi symvolyzm [Russian symbolism system of poetic motifs early symbolism]. Sankt-Peterburg: Akadem. Proekt [in Russian].

Cheremshyna, M. (1987). Novely; posviaty Vasylevi Stefanyku; ranni tvory; pereklady; literaturno-krytychni vystupy; spohady; avtobiohrafiia; lysty [Short stries; dedications to Vasyl Stefanyk; early works; interpretations; literary and critical speeches; memoirs; autobiography]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Chernenko, O. (1977). Mykhailo Kotsiubynskyi – impresionist: obraz liudyny u tvorchosti pysmennyka [Mykhailo Kotsyubynsky is an impressionist: the image of man in the writer’s work]. Suchasnist [in Ukrainian].

Shupta-Viazovska, O. (2009). Khudozhnii chasoprostir yak sposib vyrazhennia nesvidomoho u prozi Mykhaila Kotsiubynskoho [Artistic space and time as a way of expressing the unconscious in the prose of Mykhailo Kotsyubynsky]. Ukrainska mova i literatura v serednikh shkolakh, himnaziiakh ta kolehiumakh, 12, 102–105 [in Ukrainian].