ПАРАДИГМАТИЧНА СИСТЕМА ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ)

Анотація

Парадигматичні відносини між одиницями поетичного тексту давно були у полі уваги дослідників, як правило, на лексичному рівні. Здебільшого, предметом розгляду були системи синонімів, антонімів, лексико-семантичних груп з погляду функції, виконуваної у тексті. Цілісна парадигматична система лексичних одиниць тексту не була предметом спеціального вивчення.

Мета цієї статті полягає в опису конкретних прикладах парадигматичних систем лексичних одиниць поетичного тексту.

Дослідження виконано в рамках функціональної лінгвістики, що передбачає розгляд змісту тексту як активної мисленнєвої діяльності автора та сприймаючого, що взаємодіють у комунікативному акті АВТОР – ТЕКСТ – ЧИТАЧ, з позицій реципієнта. В обраній антропоцентричній моделі парадигматичний аналіз тексту – це спроба моделювання процесу сприйняття тексту реципієнтом.

На відміну від традиційного опису лексичних парадигм предметом парадигматичного аналізу є слова і більш об'ємні внутрішньотекстові вербальні комплекси, що утворюють системний ряд як визначення одного або близьких понять або формують взаємопов'язані перцептивні «предметні» образи в процесі сприйняття тексту або групи текстів.

В основі дослідження лежить порівняльний аналіз віршів Сергія Єсеніна «Отговорила роща золотая» та «Береза».

Наведений аналіз двох віршів свідчить про те, що посилення концептуального початку тягне за собою збільшення залежності одне від одного приватних парадигм у складі гіперпарадигми тексту. Якщо дотримуватися суворії аналогії з синтаксисом, можна стверджувати, що парадигматична організація проєктивних текстів ближче до паратаксису, концептуальних – до гіпотаксису.

Проведене дослідження парадигматичної організації творів С. Єсеніна доводить доцільність парадигматичного аналізу лексичних одиниць художнього тексту, що відкриває можливості більш повної його інтерпретації.