ІНФЕРНАЛЬНИЙ ОБРАЗ ЛІТАВЦЯ (ПЕРЕЛЕСНИКА) В УКРАЇНСЬКІЙ РОМАНТИЧНІЙ ПРОЗІ

Ірина Олександрівна Терехова

Анотація


Метою статті є осмислення специфіки інфернального образу літавця (перелесника) в українській романтичній прозі. Задля реалізації поставленої мети використано таку системну єдність методів дослідження: типологічний, біографічний, компаративний, генетичний, метод аналізу та синтезу, міфопоетичний підхід до інтерпретації текстів тошо.

У статті на матеріалі народнопоетичних і літературних текстів, а також фольклористичних студій В. Гнатюка, О. Кононенка, Є. Онацького та інших вчених схарактеризовано інфернальний образ літавця.

Визначено, що літавець (перелесник, вогняний змій, налітник, літун, обаясник, перелет) є антропоморфним інфернальним персонажем, основна функція котрого – вступати в інтимні стосунки з жінками, що згодом переважно обертаються смертю.

Образ перелесника досить популярний у народних казках і легендах. Так, у казках він часто постає як герой-антагоніст, який викрадає дівчат, про що йдеться в таких творах, як «Іван-королевич, його сестра і змій», «Котигорошко», «Як змії трьох сестер викрали», «Переможець змії і дракона», «Казка про Івана Голика та його брата» тощо. У цих творах одночасно з мотивом викрадення жінок наявний мотив змієборства.

Зауважимо, що мотив перемоги над підступним змієм провідний і в народних легендах, зокрема в оповідях про зміїв вал, про страшенного змія, якого перемогли Борис і Гліб, у розповіді про Кожум’яку (згадки про ці легенди знаходимо також в ранній редакції першого історичного роману в українській літературі «Пять глав из нового романа П. Кулеша “Черная рада”», 1845).

Інтерпретація міфічної природи вогняного змія здобула свого поширення і в художній літературі, особливо в прозі епохи романтизму. Яскравим прикладом тому творчість П. Куліша (оповідання «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став», 1840; повість «Огненный змей»,1841) та І. Барщевського (повість «Шляхтич Завальня», де образ перелесника наявний у розділі «Про чорнокнижника і змія, що вилупився з яйця, якого зніс півень», 1844).

П. Куліш в оповіданні «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став» змалював інкуба, який щоночі приходив до своєї коханої, а в повісті про вогняного змія письменник подав образ перелесника-спокусника, який не висмоктував, а дарував своїй обраниці красу. У повісті І. Барщевського про шляхтича Завальню змій перевертався на парубка, однак спокусити красуню так і не зміг, оскільки на заваді стала щира молитва та рятівний хрест.


Ключові слова


романтизм; проза; літавець; інфернальний образ; фольклоризм; перелесни

Повний текст:

PDF

Посилання


Винничук, Ю. (Ред). (2014). Антологія української готичної прози. (Т.1−2) (Т. 1). Харків: Фоліо.

Гнатюк, В. (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства Національної академії наук України.

Зеров, М. (2003). Українське письменство. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи».

Івашків, В. М. (2009). Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Кононенко, О. А. (2017 a). Українська міфологія. Символіка. Харків: Фоліо.

Кононенко, О. А. (2017 b). Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди. Харків: Фоліо.

Кулиш, П. (1840). Малороссийские рассказы: І) О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став. ІІ) О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зелёной неделе. Киевлянин на 1840 год. (Кн. 1) (сс. 205−228). Киев: Издал Михаил Максимович.

Кулиш, П. (Ред). (1857). Записки о Южной Руси. (Т.1−2) (Т. 2). Санкт-Петербург: Издал П. Кулиш.

Кулиш, П. А. (1841). Огненный змей. Повесть из народных преданий. Киевлянин на 1841 год. (Кн. 2). (сс. 181–288). Киев: Издал Михаил Максимович.

Онацький, Є. (Ред.). (1960). Літавець, перелесник, перелет. Українська мала енциклопедія. (Кн. 1−16) (Т. 1−8) (Кн. 7) (Т. 4) (с. 852). Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАП Церкви в Аргентині.

References

Hnatiuk, V. (2000). Narys ukrainskoi mifolohii [Essay on Ukrainian mythology]. Lviv: Instytut narodoznavstva Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy [in Ukrainian].

Ivashkiv, V. M. (2009). Khudozhnia, literaturoznavcha i folklorystychna paradyhma rannoi tvorchosty Panteleimona Kulisha [Artistic, literary and folklore paradigm of the early work of Panteleimon Kulish]. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

Kononenko, O. A. (2017 a). Ukrainska mifolohiia. Symvolika [Ukrainian mythology. Symbolics. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Kononenko, O. A. (2017 b). Ukrainska mifolohiia. Folklor, kazky, zvychai, obriady [Ukrainian mythology. Folklore, fairy tales, customs, rituals]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Kulish, P. (1840). Malorossijskie rasskazy: І) O tom, ot chego v mestechke Voronezhe vysoh Peshevcov stav. ІІ) O tom, chto sluchilos' s kozakom Burdjugom na Zeljonoj nedele. Kievljanin na 1840 god [Kievite in 1840]. (Part. 1) (pp. 205−228). Kiev: Izdal Mihail Maksimovich [in Russian].

Kulish, P. (Red). (1857). Zapiski o Iuzhnoi Rusi [Notes on Southern Russia]. (T.1−2) (T. 2.). Sankt-Peterburg: Izdal P. Kulish [in Ukrainian].

Kulish, P. A. (1841). Ognennyj zmej. Povest' iz narodnyh predanij. Kievljanin na 1841 god [Kievite in 1841]. (Part. 2). (pp. 181–288). Kiev: Izdal Mihail Maksimovich [in Russian].

Onatskyi, Ye. (Red.). (1960). Litavets, perelesnyk, perelet. Ukrainska mala entsyklopediia [Ukrainian small encyclopedia]. (Parts. 1−16) (Vols. 1−8) (Part. 7) (Vol. 4) (p. 852). Buenos-Aires: Nakladom Administratury UAPTserkvy v Argentini [in Ukrainian].

Vynnychuk, Yu. (Red). (2014). Antolohiia ukrainskoi hotychnoi prozy [Anthology of Ukrainian Gothic prose]. (Vols.1−2) (Vol. 1). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Zerov, M. (2003). Ukrainske pysmenstvo [Ukrainian literature]. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy» [in Ukrainian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1076.2022.1.99.09

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.

Коментарі цієї статті

Дивитися всі коментарі