Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство

Стаття присвячена історії вивчення «Колимських оповідань» В. Шаламова. З моменту публікації «Колимських оповідань», як на його батьківщині, так і за кордоном, опубліковано велику кількість робіт, у яких досліджується біографія письменника (І.П. Сиротинська, В.В. Єсипов, Ю. Шрейдер, Ф. Апанович та ін.), здійснюється порівняльний аналіз «табірної» прози Шаламова та Солженицина (В.В. Єсипов, І.П. Сиротинська, Є.С. Поліщук, І.В. Некрасова, Д.В. Лєкух, І.Н. Сухих, В. Френкель та ін.), аналізується художня своєрідність «Колимських оповідань» (Є.А. Шкловський, Л. Тимофєєв,  Є.В.  Волкова,  І.  Сухих,  В.В.  Єсипов,  І.В.  Некрасова,  М.  Берютті, Є. Михайлик, Ф. Апанович, А. Галл та ін.). Критика  відзначає,  що  в  історії  вивчення «Колимських  оповідань» можна умовно виділити два етапи. Перший етап (кінець 80-х–початок 90-х минулого століття) стосується початкового осмислення шаламівських оповідань як документального свідоцтва про сталінські табори та формує первинний етап осмислення «табірної прози» письменника. У відгуках критичної думки цього періоду на перший план виходить історичний контекст «табірного» матеріалу, у якому «Колимські оповідання» сприймаються, у першу чергу, як документальне свідоцтво про сталінську епоху. Разом з тим варто  відзначити,  що  в  дослідженнях  зазначеного  періоду  закладаються основи аналізу поетики «Колимських оповідань». Другий етап (1991 – наш час) пов’язаний з виявленням художніх особливостей стилю письменника, осмислення ідейно-естетичних принципів «нової прози», аналізом композиційної циклізації «Колимських оповідань», осмисленням  ключових  мотивів,  виявом  інтертекстуальних  зв’язків  та основних міфопоетичних хронотопів. Цей період характеризується також пильною увагою до вивчення біографічних відомостей про Шаламова, розробкою та публікацією архівних матеріалів, зіставленням «табірної прози» Шаламова та Солженіцина у художньо-літературному, документальному та історичному аспектах.

Ключові слова: літературна критика, «нова проза», оповідання, поетика, «табірна проза».

Статья посвящена истории изучения «Колымских рассказов» В. Шаламова. С момента выхода в свет «Колымских рассказов», как на его родине, так и за рубежом, опубликовано большое количество работ, в которых исследуется биография писателя (И.П. Сиротинская, В.В. Есипов, Ю. Шрейдер, Ф. Апанович и др.), проводится сопоставительный анализ «лагерной» прозы Шаламова и Солженицына (В.В. Есипов, И.П. Сиротинская, Е.С. Полищук, И.В. Некрасова, Д.В. Лекух, И.Н. Сухих, В. Френкель и др.), анализируется художественное своеобразие «Колымских рассказов» (Е.А. Шкловский, Л. Тимофеев, Е.В. Волкова, И. Сухих, В.В. Есипов, И.В. Некрасова, М. Берютти, Е. Михайлик, Ф. Апанович, А. Галл и др.). Критика отмечает, что в истории изучения «Колымских рассказов» можно условно выделить два этапа. Первый этап (конец 80-х–начало 90-х годов прошлого века) относится к первоначальному осмыслению шаламовских рассказов как документального свидетельства о сталинских лагерях и образует первичный этап осмысления «лагерной прозы» писателя. В откликах критической мысли этого периода на первый план выходит исторический контекст «лагерного» материала, в котором «Колымские рассказы» воспринимаются, в первую очередь, как документальное свидетельство о сталинской эпохе. Вместе с тем следует отметить, что в исследованиях данного периода закладываются основы анализа поэтики «Колымских рассказов». Второй этап (1991–по наше время) связан с выявлением художественных  особенностей  стиля  писателя,  осмыслением  идейно-эстетических принципов «новой  прозы»,  анализом  композиционной  циклизации «Колымских  рассказов»,  выделением  ключевых  мотивов,  выявлением  интертекстуальных  связей  и  основных  мифопоэтических  хронотопов.  Этот период характеризуется также пристальным вниманием к изучению биографических сведений о Шаламове, разработкой и публикацией архивных материалов, сопоставлением «лагерной прозы» Шаламова и Солженицына в художественно-литературном и документальном аспектах.

Ключевые слова: «лагерная проза», литературная критика, «новая проза», рассказ, поэтика.

The article is sanctifi ed to history of study of the “Kolym stories” by V. Shalamov. From the moment of publication the “Kolym stories”, both on his motherland and abroad, has been published plenty of works with researches of writer’s biography (I.P. Sirotinskaya, V.V. Esipov, Y. Shreider, F. Apanovich and others), the comparable analysis of “camp” prose of Shalamov and Solzhenizin is conducted (V.V. Esipov, I.P. Sirotinskaya, E.S. Polishuk, I.V. Nekrasova, D.V. Lekuh, I.N. Suhih, V. Frenkel and others), artistic originality of the “Kolym stories” is analysed (E.A. Shklovskiy, L. Timofeev, E.V. Volkova, I.N. Suhih, V.V. Esipov, I.V. Nekrasova, M. Beryutti, E. Mihaylik, F. Apanovich, A. Gall and others). Criticism marks that in history of study of the “Kolym stories” it is possible conditionally to distinguish two stages. The fi rst stage (early 80s–the late 90s the last century) related to the primary comprehension of Shalamov stories as a documentary testifying to the Stalin camps and forms of the primary stage of comprehension of “camp prose” of writer. In the responses of critical idea of this period the historical context «of camp» material in that the “Kolym stories” are perceived goes out on the fi rst plan, fi rst of all, as a documentary testifying to the Stalin epoch. At the same time it should be noted that bases of analysis of poetics of the “Kolym stories” are mortgaged in researches of this period. The second stage (1991–modern age) is related to the exposure of artistic features of writer’s style, comprehension of new technique of letter (“new prose”) and its correlation with the writer’s stories, by the analysis of composition cyclization of the “Kolym stories”, comprehension of key reasons, exposure of intertexture connections and basic myths-poetics chronotopes. This period is characterized also by intent attention to the study of biographic information about Shalamov, by development and publication of the archived materials, by comparison of “camp prose” of Shalamov and Solzhenizin in artistically-literary, documentary and historical aspects.

Key words: “camp prose”, literary criticism, “new prose”, poetics, stories.

Берютти М. Крест его судьбы. Шаламовский сборник. Вып. 1. Вологда, 1994. С. 230–235.

Волкова Е.В. Трагический парадокс Варлама Шаламова. Москва: Республика, 1998. 76 с.

Геллер М. Последняя надежда. Шаламов В. Колымские рассказы. Париж: YMKА-пресс, 1985

Есипов В. Варлам Шаламов и его современники. Вологда, 2008.

Есипов В.В. Шаламов. Москва: Молодая гвардия, 2012. 346с.

Лейдерман Н. URL: http://shalamov.ru/research/159/ С. 171–182.

Некрасова И.В. Судьба и творчество Варлама Шаламова. Самара: Изд-во СГПУ, 2003. 204 с.

Сидоров Е. О Варламе Шаламове и его прозе. Огонек.1989. №22.

Сиротинская И.П. Мой друг Варлам Шаламов. 2006. 167с.

Сухих И. Жить после Колымы. Знамя. 2001. № 6. С. 198–207.

Тимофеев Л. Поэтика лагерной прозы./Октябрь, 1991. С.182–195.

Шаламов В. Колымские рассказы. Париж: YMKА-пресс, 1985.

Шаламов В. Колымские рассказы. Избранные произведения. СПб.: Вита Нова, 2013

Шкловский Е.А. Варлам Шаламов. Москва: Знание, 1991. 64 с.

Mikhailik E.Potentialities of Intertextuality in the Short Story On Tick Varlam Shalamov: Problems of Cultural Context. In Essays in Poetics, 25. 2000. p. 169–186.

URL: http://magazines.russ.ru/znamia/2015/2/13s.html