РАССКАЗ-АНТИУТОПИЯ Н. БЕРБЕРОВОЙ «ПАМЯТИ ШЛИМАНА»

Анотація

Стаття має на меті дослідити специфічні особливості жанру літературної антиутопії на матеріалі оповідання Н. Берберової «Пам’яті Шлімана». Це єдиний твір письменниці, що описує події в майбутньому (1984 рік). Показано, що метою цього оповідання стало попередження про небезпеку всесилля машин і пригнічення людини, що приводить до нівелювання людської особистості, знищення духовного потенціалу людства, дегуманізації суспільства. Конфлікт «людина і тоталітарна влада» зближує твір Берберової з іншими зразками антиутопії ХХ століття, зокрема з романом Дж. Оруела «1984».

У статті проаналізовані найважливіші елементи цього твору, які дозволяють кваліфікувати його як антиутопію. У тексті оповідання виділені такі жанроутворюючі елементи, як конфлікт особистості з тоталітарною системою технократичної цивілізації; поневолення свідомості людини; мотив попередження; сатиричний пафос, спрямований на осміяння пороків існуючого суспільства. Відзначені також і особливі ознаки антиутопії

Н. Берберової: кільцевий характер хронотопу, в якому простір зображений як дурна нескінченність, що не має виходу; відсутність бунтарського потенціалу в образі героя оповідання; повне підпорядкування людей механістичній системі, яка формує атмосферу безвиході і апатії.

В антиутопії Н. Берберова піддає нещадній критиці ілюзорність знеособленого буття і нелюдяність постулатів технократичного суспільства.

Ключові слова: антиутопія, художній конфлікт, хронотоп, сатира, мотив попередження, технократична цивілізація.

Данная статья исследует специфические особенности жанра литературной антиутопии на материале рассказа Н. Берберовой «Памяти Шлимана». Это единственный рассказ писательницы, повествующий о событиях будущего (1984 год). Показано, что целью этого произведения стало предупреждение об опасности всесилия и подавляющей власти машин, приводящей к нивелированию человеческой личности, уничтожению духовного потенциала человечества, дегуманизации общества. Конфликт «человек и тоталитарная власть» сближает произведение Берберовой с другими образцами антиутопии ХХ века, в частности с романом Дж. Оруэла «1984».

В статье проанализированы важнейшие элементы рассказа, которые позволяют причислить его к жанру антиутопии. В тексте рассказа выделены такие жанрообразующие признаки, как конфликт личности с тоталитарной системой технократической цивилизации; порабощение сознания человека; мотив предупреждения; сатирический пафос, направленный на осмеяние пороков существующего общества. Отмечены также и отличительные особенности антиутопии в произведении Н. Берберовой: кольцевой характер хронотопа, в котором пространство изображено как дурная бесконечность, лишенная выхода; отсутствие бунтарского потенциала в образе главного героя; полное подчинение людей механистической системе, формирующей атмосферу безысходности и апатии.

В антиутопии Н. Берберова подвергает беспощадной критике иллюзорность обезличенного бытия и бесчеловечность постулатов нового мира.

Ключевые слова: антиутопия, художественный конфликт, хронотоп, сатира, мотив предупреждения, технократическая цивилизация.

This article investigates the specific features of the literary dystopia genre on the material of the story by N. Berberova «In honour of Schlimann». This is the only story of the writer which tells about the events in the future (1984). It is shown that the purpose of this work is a warning about the dangers of omnipotence and the overwhelming power of machines, resulting in a leveling of the human person, the destruction of the spiritual potential of humanity, the dehumanization of society. The conflict «the person and totalitarian power» pulls together Berberova’s work with other samples of dystopia of the twentieth century, particularly with the novel of J. Orwell’s»1984».

The article analyzes the most important elements of the story, which allow ranking it as a dystopia genre. The text of the story highlighted the following features: the conflict between the personality and totalitarian system of the technocratic civilization; enslavement of consciousness of the person; motive of the prevention; the satirical remarks that are aimed to derision of defects of the existing society. The article marked the unique features of the of N. Berberova’s dystopian text: the circular nature of the chronotope in which the space is represented as the bad infinity deprived of an exit; lack of rebellious potential in an image of the main character; full people’s submission to the mechanistic system, which forms the atmosphere of a hopelessness and apathy.

The illusiveness of the depersonalized life and brutality of postulates of the new world in N. Berberova’s dystopia is exposed to ruthless criticism.

Keywords: dystopia, fiction conflict, chronotope, satire, motive of the prevention, technocratic civilization.