МОТИВ СВЯТОСТІ Й ПОКАЯННЯ У ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА

Анотація

Метою нашої статті є висвітлення питання звернення Т. Шевченка до агіографічних мотивів. У статті розглянуті особливості «Мотиву святості й покаяння» в бароковій літературі (агіографічній і гімнографічній) та його віддзеркалення в доробку Т. Шевченка. Мотив покаяння є наскрізним у поемах

«Гайдамаки», «Варнак», «Відьма». До цього мотиву додаються також барокові мотиви примирення, всепрощення й молитви, які є ключовими в євангельському вченні, і відповідно, широко застосовані в проповідницькій та агіографічній літературі. Крім того, Шевченко за зразком барокових авторів, переслідує повчальну мету – проповідує правила благочестивого християнського життя. Мотив покаяння, яким наскрізь пройнята барокова література, знайшов пряме віддзеркалення в доробку Т. Шевченка та посів там чільне місце, причому як у ранній, так і в пізній його творчості. Можна сказати, що мотив каяття в творах Т. Шевченка є відповідником його барокового взірця.

Ключові слова: бароко, мотив, агіографічні  джерела, вплив на творчість.

Целью нашей статьи   является   освещение   вопроса   обращения Т. Шевченко к агиографическим мотивам. В статье рассмотрены особенности «Мотива святости и покаяния» в литературе барокко (агиографической и гимнографической) и его отображение в наследии Т. Шевченко. Мотив покаяния является сквозным в поэмах «Гайдамаки», «Варнак», «Ведьма». К этому мотиву добавляются  также  мотивы  примирения,  всепрощения и молитвы, которые являются ключевыми в евангельском учении, и соответственно, широко используются в проповеднической и агиографической литературе. Кроме того, Шевченко по примеру авторов литературы барокко, преследует назидательные цели – проповедует правила благочестивой христианской жизни. Мотив покаяния, которым насквозь пронизана литература барокко, нашёл прямое отображение в литературном наследии Тараса Шевченко и занял там центральное место, причём как в раннем, так и в позднем периоде его творчества. Можно сказать, что мотив покаяния соответствует его образцу в литературе барокко.

Ключевые слова: барокко, мотив, агиографические источники, влияние на творчество.

The aim of the article is to show the ties T. Shevchenko’s creative activity with hagiographic motifs. The article deals with peculiarities of the Sanctity and repentance motif in Baroque literature (hagiographic and hymnologic) and its reflection in Shevchenko’s heritage. The repentance motif is a prevailing one in the “Gyidamaki”, “Varnak”, “Vidyma” poems. These motifs go together with the reconciliation, forgiveness and prayer motifs which are prevailing in Christian Science, and, correspondently, are widely used in the homiletical and hagiographic literature. Besides, following the example of the Baroque authors, Shevchenko has didactic aims – propagates the rules of godly Christian life. The repentance motif, which passes through the Baroque literature, is directly reflected in Shevchenko’s heritage and has a leading place in his creative work (early and later period). It can be said that repentance motive in T. Shevchenko’s works corresponds to its pattern in the Baroque literature.

Key words: Baroque, motif, hagiographic sources, to influence creative work.