ХУДОЖЕСТВЕННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ «ДОМА-КОВЧЕГА» В АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ЛИТЕРАТУРЕ (РЕАЛИЗМ И ПОСТМОДЕРНИЗМ)

Анотація

У статті розглядається художня своєрідність дому-ковчега в реалістич-ному і постмодерністському напрямках в англомовній літературі. Мета статті – визначити художню своєрідність дому-ковчега і простежити ево-люцію цього образу в реалістичному і постмодерністському напрямках в англомовній літературі. Уже в класичному англійському романі дім-ковчег набуває рис приреченості. А в американській літературі, зокрема – в творі Марка Твена, дім-ковчег Гека у вигляді плоту символізує свободу. У той же час пароплав «Квакер-Сіті» виступає «в двох вимірах» (корабель як житло і як частина країни). У літературі ХХ століття представлено неухильне руй-нування «дому» і глобальна неукоріненість людства в цілому. Так, в романі англійського письменника Дж. Барнса «Історія світу в 10½ главах» загаль-нолюдська неукоріненість посилена типовим чином тимчасового плавучого дому, в зв’язку з чим, повністю видозмінюється в сторону катастрофічності і архетипний мотив «чудового порятунку». У романі американського пись-менника Дж. Барта «Плавуча опера» не дивлячись на те, що дім-ковчег во-лодіє надійністю і міцністю, підкреслюється тимчасовий характер стабіль-ності в цьому абсурдному світі.

 Ключові слова: образ, дім-ковчег, архетип, міфопоетика, мотив.

 В  статье рассматривается художественное своеобразие дома-ковчега в реалистическом и постмодернистском направлении в англоязычной литера-туре. Цель статьи – определить художественное своеобразие дома-ковчега и проследить эволюцию этого образа в реалистическом и постмодернистском направлениях в англоязычной литературе. Уже в классическом английском романе дом-ковчег приобретает черты обреченности. А в американской ли-тературе, в частности – в произведении Марка Твена, дом-ковчег Гека в виде плота символизирует свободу. В тоже время пароход «Квакер-Сити» выступает «в двух измерениях» (корабль как жилье и как часть страны). В литературе ХХ века представлено неуклонное разрушение «дома» и гло-бальная неукорененность человечества в целом. Так, в романе английского писателя Дж. Барнса «История мира в 10 ½ главах» общечеловеческая не-укорененность усилена типическим образом временного плавучего дома, в связи с чем полностью видоизменяется в сторону катастрофичности и ар-хетипический мотив «чудесного спасения». В романе американского писа-теля Дж. Барта «Плавучая опера», несмотря на то, что дом-ковчег обладает надежностью и крепостью, подчеркивается временный характер стабиль-ности в этом абсурдном мире.

 Ключевые слова: образ, дом-ковчег, архетип, мифопоэтика, мотив.

 The article deals with the artistic originality of the ark-house in realistic and postmodern trends in English-language literature. The purpose of the article is to determine the artistic originality of the ark-house and to retrace the evolution of the image in a realistic and postmodern trends in English literature. As early as in the classical English novel the ark-house acquires the features of impending doom. In American literature, in particular in the work of Mark Twain, Huck’s ark-house as a raft symbolizes freedom. At the same time the steamer “Quaker City” acts “in two dimensions” (the ship as a dwelling and as the part of the coun-try). In literature of the XX century steady destruction of the “home” and global rootlessness of the humanity as a whole are represented. In the novel “A History of the World in 10 ½ Chapters” by an English writer J. Barnes universal human rootlessness is strengthened by a typical image of temporary floating home, and therefore, an archetypal motif of a “miraculous rescue” is completely modified in the direction of catastrophe. In the novel “The Floating Opera” by an American writer John Bart, despite the fact the ark-house has reliability and strength, how-ever, it embodies a temporary nature of stability in this absurd world.

 Key words: image, ark-house, archetype, mythopoetics, motif.