ДЕКОНСТРУКЦІЯ МІФУ ПРО НЕРОЗХИТАНУ ПАМ’ЯТЬ ПРО МИНУЛЕ У ТВОРЧOСТІ БОГДАНА БОЙЧУКА НА ПРИКЛАДІ ПОЕМИ У ПРОЗІ «КЛЯСА БЕЗ ВІСТИ»

Анотація

Стаття присвячується деконструкції міфу про нерозхитану пам’ять минулого у творчості Богдана Бойчука на прикладі поеми у прозі «Кля-са без вісти». Ностальгія та вигнання у творчості відомого українського поета еміграції ведуть у поемі до деконструкції міфу про антропологічну властивість розхитування пам’яті, травмованої спомином про далеку Другу світову війну та її жахливі події у містечку молодості поета Бучачі. Говоря-чи про минуле, Богдан Бойчук зупинявся на темах універсальних і особис-тих, у яких висвітлював свою власну долю молодої людини.Деконструкція міфу стала частиною творчого пошуку цілої Нью-Йоркської групи, членом та лідером якої був поет. Нью-Йоркськська гру-па – це творча формація в український літературі, що жила в еміграції у США, Бразилії та Німеччині, надихалася Україною та увійшла до канону української літератури другої половини ХХ ст. Це були Емма Андієвська, Роман Бабовал, Богдан Бойчук, Женя Васильківська, Віра Вовк, Патриція Килина, Олег Коверко, Юрій Коломиєць, Марія Ревакович, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський і Марко Царинник. На прикладі Нью-Йоркської гру-пи, протягом цілого творчого феномену видно зв’язок еміграційних твор-ців з материком, їх ностальгію за рідною землею, названу Олександром Астаф’євим «феноменом самосвідомості».

 Ключові слова: деконструкція міфу, ностальгія, вигнання, еміграція, Нью-Йоркська група, поезія.

  Статья посвященa проблеме деконструкции мифа о незатухании па-мяти в творчестве Богдана Бойчука – на примере поэмы в прозе «Класс без вести». Ностальгия и изгнание в творчестве известного украинского эмиграционного поэта ведет в поэме к деконструкции мифа об антро-пологическом свойстве угасания памяти, травмированной воспомина-нием о далекой Второй мировой войне и ее ужасах в городке молодо-сти поэта Бучаче. Говоря о прошлом, Богдан Бойчук останавливается на темах универсальних и личных, в которых он представляет свою судь-бу молодого человека.  Деконструкция мифа становится частью творческого поиска це-лой Нью-Йоркськой группы, членом и лидером который был поэт. Нью-Йоркская группа – это творческая формация в украинской литературе, ко-торая действует в эмиграции в США, Бразилии и Германии, но вдохновля-лась Украиной и вошла в канон украинской литературы второй половины ХХ в. Представителями ее являются Эмма Андиевская, Роман Бабовал, Богдан Бойчук, Женя Васильковская, Вера Вовк, Патриция Килина, Олег Коверко, Юрий Коломиец, Мария Ревакович, Богдан Рубчак, Юрий Тар-навский и Марко Царинник. На примере Нью-Йоркской группы в течение целого творческого феномена видна связь эмиграционных авторов с мате-риком, их ностальгия за родной землей, которая была названа Александром Астафьевым «феноменом самосознания».

 Ключевые слова: деконструкция мифа, ностальгия, изгнание, емигра-ция, Нью-Йоркськая група, поэзия.

  The article is devoted to discussing the idea of the weakening memory of the past as presented in the literary achievements of Bohdan Boychuk, the leader of the New York Group. The article takes as an example the prose poem “The Perished Class”. The topic of nostalgia and exile in the works of this famous Ukrainian poet, lead to the negation of the natural processes of memory dissolution. The poem draws a parallel with the traumatic memories of childhood during the World War II in the provincial city of Buchach. In his writings about the past, Boychuk blends the universal approach with personal recollections from his young years. After their leader, the negation of memo-ry dissolution became the hallmark topic of the entire New York Group. The “New York Group” was a Ukrainian and Ukrainian-inspired literary émigré group in the USA, and it became a part of the canon of Ukrainian literature in the second half of the twentieth century. The members of the Group include Emma Andiyevska, Roman Baboval. Bohdan Boychuk, Zhenia Vasylkivska, Vira Vovk, Patricia Nell Warren, Oleh Koverko, Yury Kolomiyets, Maria Re-vakovych, Bohdan Tymish Rubchak, Yury Tarnavskyi and Marko Tsarynnyk. Emigrants distributed among several countries, they were longing for the return to the fold of the Ukrainian literature. Their creativity was character-ised by an acute nostalgia for their homeland, the phenomenon described by Alexander Astafjev as “self-consciousness”.

 Keywords: memory dissolution, exile, prose poetry, nostalgia, emigration, New York Group.