ОЛИЦЕТВОРЕНИЕ В ПОЭЗИИ Ю. МОРИЦ И Б. АХМАДУЛИНОЙ

Анотація

У статі характеризуються особливості функціонування уособлення в ідіостилях Ю. Моріц і Б. Ахмадуліної. Метою роботи є порівняльний аналіз мовних засобів створення уособлення. Відмічається, що обидва автори активно використовують дієслівну метафору, уособлюючу деталь, персоніфікацію як композиційний засіб, реалізують принцип відокремле-ності від людини її внутрішніх властивостей, якостей та станів. Поряд з традиційними засобами обидва поети використовують і менш регулярні, пов’язані з онімізацією апелятива або вживанням з метою персоніфікації неживого об’єкту антропоніма. У деяких випадках поетичний текст буду-ється на прийомі актуалізації внутрішньої форми стертої мовної метафори. Ліриці Ю. Моріц притаманна гендерна актуалізація, коли характерна для уособлення семантизація роду виявляється більш значущою для реалізації поетичного завдання. У поезії Б. Ахмадуліної також спостерігається харак-терна для уособлення семантизація, однак гендерна екземпліфікація не є принципово значущою для сюжетного розгортання віршу та створення пер-соніфікованого образу.

 Ключові слова: поезія, ідіостиль, уособлення, дієслівна метафора, ген-дерна актуалізація, уособлююча деталь.

 В статье характеризуются особенности функционирования олицетворе-ния в идиостилях Ю. Мориц и Б. Ахмадулиной. Целью работы является сопоставительный анализ языковых средств создания олицетворения. От-мечается, что оба автора активно используют глагольную метафору, оли-цетворяющую деталь, персонификацию как композиционное средство, реализуют принцип отделённости от человека, его внутренних свойств, качеств и состояний. Наряду с традиционными способами оба поэта ис-пользуют и менее регулярные, связанные с онимизацией апеллятива или употреблением с целью персонификации неживого объекта антропонима. В некоторых случаях поэтический текст строится на приёме актуализации внутренней формы стёртой языковой метафоры. Лирике Ю. Мориц свойст-венна гендерная актуализация, при которой характерная для олицетворения семантизация рода оказывается более значимой для реализации поэтиче-ской задачи. В поэзии Б. Ахмадулиной также наблюдается характерная для олицетворения семантизация, однако гендерная экземплификация не явля-ется принципиально значимой для сюжетного развертывания стихотворе-ния и создания персонифицированного образа.

 Ключевые слова: поэзия, идиостиль, олицетворение, глагольная мета-фора, гендерная актуализация, олицетворяющая деталь.

 The article analyses the peculiarities of function of personification in indi-vidual styles of Y. Moritz and B. Akhmadulina who are the authors belonging to the same stage of the literary process. The article comprises a comparative analy-sis of personification means of the authors mentioned. Both authors actively use verb metaphors, personifying details, personification as a compositional means and realize the principle of distancing from human, transferring to outside world his or hers inner characteristics, states and qualities. Alongside with traditional means both authors use less common ones such as the onymization of appella-tives or the use of an anthroponym for personification of an unanimated object. Sometimes the poetic text is formed with the use of actualization of inner form of a trite metaphor. At the same time Y. Moritz rarely use personifying details, her poetry more frequently includes the actualization of gender with its typical semantization of gender makes it more important for realization of poetic goals. B. Akhmadulina’s poetry also has somatization which is typical for personifica-tion but the gender exemplification isn’t so important for the unrevealing of the poetic plot and the personified image.

 Key words: poetry, individual style, personification, verb metaphor, actual-ization of gender, personifying detail.