ЕДУАР ҐЛІССАН: ОСМИСЛЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ПОШУК АНТИЛЬСЬКОЇ СУТНОСТІ

Анотація

У статті аналізується творчість мартиніканського романіста, поета та філософа Едуара Ґліссана (1928–2011), одного з найвидатніших представників франкомовної антильської літератури. Матеріалом дослідження послужили його романи «Ріка Лезарда» та «Четверте століття», а також низка його філософських есе. Мета статті – розкрити провідні ідеї письменника, його бачення складного процесу формування національної свідомості на Антильських островах та провести аналіз художніх засобів, завдяки яким проза соціального звучання набуває високої художньої цінності.

Ґліссан сформулював і розвинув поняття антильства, виступивши проти концепції негритюду. Його переконання значною мірою вплинули на спосіб мислення нового покоління мартиніканських літераторів, які, надихаючись його ідеями про антильську самобутність, створили рух креольства. Праці Ґліссана передають не лише глибокі роздуми про колонізацію, рабство та расизм, але і його особливе бачення світу, якому притаманні багатогранність та різноманітність культур. Його творчість зосереджена на питаннях мови, ідентичності та історії. Показано, що осмисленню та відтворенню історії карибських країн Ґліссан приділяє найбільшу увагу в своїх творах.

Ключові слова: антильство, креольство, креолізація, антильська ідентичність, ризома.

В статье анализируется творчество мартиниканского романиста, поэта и философа Эдуара Глиссана (1928–2011), одного из самых значительных представителей франкоязычной антильской литературы. Материалом исследования послужили его романы «Река Лезарда» и «Четвертый век», а также ряд его филисофских эссе. Цель статьи – раскрыть основные идеи писателя, его видение  сложного  процесса  формирования  национального сознания на Антильских островах и провести анализ художественных средств, благодаря которым проза социального звучания приобретает высокую художественную ценность.

Глиссан сформулировал и развил понятие антильства, выступив против концепции негритюда. Его убеждения значительно повлияли на образ мышления нового поколения мартиниканских литераторов, которые, вдохновившись его идеями об антильской самобытности, создали движение креольства. Работы Глиссана передают не только глубокие размышления о колонизации, рабстве и расизме, но и его особенное видение мира, которому присущи многогранность и разнообразие культур. Его творчество сосредоточено на вопросах языка, идентичности и истории. Показано, что осмыслению и воссозданию истории карибских стран Глиссан уделяет наибольшее внимание в своих произведениях.

Ключевые слова: антильство, креольство, креолизация, антильская идентичность, ризома.

The article deals with the works of the Martinican writer, poet and philosopher Édouard Glissant, one of the most important figures of the French Caribbean. Тhе research is based on the analysis of his novels “La Lézarde” and “Le Quatrième siècle” and of a whole series of his philosophic essays. The object of the article is to expose the main ideas of the writer, his vision of the difficult formation of the national consciousness in the Antilles and to analyze the artistic facilities due to that the prose of social significance gets a great artistic value.

Glissant formulated and developed the notion of antillanité. He was the pre- eminent critic of the Négritude school of Caribbean writing and father-figure for the subsequent Créolité group of Martinican writers. Glissant’s works constitute not only a profound reflection on colonialism, slavery and racism, but also a powerful vision of a world where cultural diversity flourishes. His work focuses on questions of language, identity and history. It is shown that Glissant pays the greatest attention in his works to the reflection on history of the Caribbean countries and to its reconstruction.

Key words: antillanité, créolité, creolization, Caribbean identity, rhizome.