ТРАГЕДИЯ Ф. СОЛОГУБА «ДАР МУДРЫХ ПЧЕЛ» КАК СТИЛИЗАЦИЯ

Анотація

У  статті  розглядаються  особливості  стилізації  у  п’єсі  Ф. Сологуба  «Дар  мудрих бджіл»  (1906).  Аналізуються  зв'язки  між  досліджуваною  п'єсою  та  її  імовірними претекстами,  враховуючи  варіативність  авторських  інтерпретацій  античного  міфу-першооснови  про  Протесилая  та  Лаодамію.  Спеціальна  увага  приділяється  взаємозв'язку образів-символів:  бджоли  –  мед  –  віск,  семантика  якого  пов'язана  з  давньогрецькою міфологією, а також з мотивом воскресіння, переосмисленим й трансформованим відповідно до естетичної мети і художнього задуму автора п’єси. Досліджується роль деяких жанрових форм  російської  народно-поетичної  творчості  у  створенні  Ф. Сологубом  концептуально нового  драматичного  твору,  в  якому  руйнуються  уявлення  про  реалістичний  театр:  автор створює власну містерію.

Ключові слова: стилізація, міф, фольклор, символ, містерія, інтертекст.

В  статье  рассматриваются  особенности  стилизации  в  пьесе  Ф. Сологуба  «Дар мудрых  пчел»  (1906).  Анализируются  связи  между  изучаемой  пьесой  и  ее  вероятными претекстами,  учитывая  вариативность  авторских  интерпретаций  античного  мифа-первоосновы о Протесилае и Лаодамии. Специальное внимание уделяется взаимосвязи образов-символов:  пчелы  –  мед  –  воск,  семантика  которой  связана  с древнегреческой  мифологией,  а также  мотивом  воскресения,  переосмысленным  и  трансформированным  согласно эстетической цели и художественному замыслу автора пьесы. Исследуется роль некоторых жанровых  форм  русского  народно-поэтического  творчества  в  создании  Ф. Сологубом концептуально нового драматического произведения, в котором разрушаются представления о реалистическом театре: автор творит собственную мистерию. 

Ключевые слова: стилизация, миф, фольклор, символ, мистерия, интертекст.

The  peculiarities  of  stylization  in  the  play  “Gift  of  wise  bees”  (1906)  by  F. Sologub  are considered in the article. The connections between the aforementioned play and its possible pretexts are  analyzed,  taking  into  consideration  the  variability  of  the  authors᾿  interpretations  of  the fundamental  ancient  myth  about  Protesilaus  and  Laodamia.  Special  attention  is  paid  to  the interconnection of the main images and symbols such as bees, honey and wax, the semantics of which are related to Greek mythology, as well as to the motif of resurrection, reinterpreted and transformed according  to  the  aesthetic  purpose  and  artistic  intent  of  the  author  of  the  play.  Using  a  variety  of tropes  connected  to  a  bee  as  an  important  symbolic  notion the  author  of  the  play  skillfully  unifies modern  and  archaic  mythological  thinking  in terms of  his  aesthetics.  The  thorough  analysis  of the literary text is aimed at the discloser of the ways of interaction of tropes and the determination of their part  in  the  process  of  reworking  an  ancient  myth  into  a  twentieth  century  mystery  play.  We  also scrutinize  the  role  of  some  genres  of  Russian  verbal  folklore  in  the  mechanism  of  creation  of  a conceptually  new  dramatic  work  by  F. Sologub  in  which  the  ideas  of  realistic  theatre  are  being destroyed for the sake of a mystery play. The main observations  of this  article may be used in the further disquisition of the other dramas by F. Sologub as well as in the process of distinguishing this drama’s significance among the other author’s literary works. 

Key words: stylization, myth, folklore, symbol, mystery play, intertext.