АНТИГЕРОЙ И ЕГО МЕСТО В ИДЕЙНО-ОБРАЗНОЙ КОНЦЕПЦИИ РОМАНА Ч. АЙТМАТОВА «ПЛАХА»

М. Н. Журенко, О. П. Ильиницкая

Анотація


Статтю  присвячено  проблемі  антигероя  в  літературі  останніх  десятиліть  ХХ століття. Ч. Айтматов, В. Астаф'єв, Б. Бондарєв, А. Рибаков, В. Ліпатов, С. Єсін поповнили усталену  в  літературі  галерею  негативних  персонажів  абсолютно  новими  типами.  Мета статті  –  визначити  місце  антигероя  в  ідейно-образній  концепції  роману  Ч. Айтматова «Плаха».  Письменник  збагатив  галерею  антигероїв  такими  типами,  які  в  силу  соціально-політичних  умов  раніше  не  стали  об'єктом  зображення  літератури.  Антигерой  дозволив Ч. Айтматову  оголити  соціальні  причини  деформації  людської  особистості.  Негативні персонажі  зображені  реалістично  достовірно  і  постають  як  характерні  типи,  породжені радянською  дійсністю.  Майстерність  Ч. Айтматова  в  створенні  негативних  персонажів полягає в тому, що дослідження характеру не передбачає розкриття його через розкладання на  протилежності  в  самому  характері.  Характери  негативних  героїв  однозначні  за  своєю суттю, розвиваються у напрямку посилення негативного.

 

Ключові  слова:  антигерой,  ідейно-образна  концепція,  деформація  людської особистості, характер.

 

Статья посвящена проблеме антигероя в литературе последних десятилетий ХХ века. Ч. Айтматов,  В. Астафьев,  Б. Бондарев,  А. Рыбаков,  В. Липатов,  С. Есин  пополнили устоявшуюся в литературе галерею отрицательных персонажей совершенно новыми типами. Цель  статьи  –  определить  место  антигероя  в  идейно-образной  концепции  романа Ч. Айтматова «Плаха». Писатель обогатил галерею антигероев такими типами, которые в силу социально-политических  условий  ранее не  стали  объектом  изображения  литературы.  Антигерой позволил  Ч. Айтматову обнажить  социальные  причины  деформации человеческой  личности. Отрицательные  персонажи  изображены  реалистически  достоверно  и  предстают  как характерные типы, порожденные советской действительностью. Мастерство Ч. Айтматова в создании  негативных  персонажей  состоит  в  том,  что  исследование  характера  не  предполагает раскрытие  его  через  разложение  на  противоположности  внутри  самого  характера.  Характеры отрицательных героев однозначны по своей сути, развиваются по линии усугубления негативного. 

 

Ключевые  слова:  антигерой,  идейно-образная  концепция,  деформация  человеческой личности, характер.

 

The  article  deals  with  the  problem  of  antihero  in  the  literature  of  the  last  decades  of  the twentieth century.

A  general  overview  of  the  literature  of  this  period  claims  that  the  antihero  occupies  a significant place in it: in his  “open”  form,  he  functions  in the  works  by  Ch. Aitmatov,  V. Astafyev, B. Bondarev,  A. Rybakov,  A. Beck,  B. Baklanov,  V. Lipatov,  S. Yesin  and  others.  The  established collection of negative characters in the literature has been expanded by completely new types – party members of the highest rank, NKVD members, poachers and all sorts of immoral personalities.

The purpose of the article is to identify the place of the antihero in the idealogical concept of the novel “The Scaffold” by Ch. Aitmatov.

The antihero as a type of human behavior allowed the writer to expose the social motives of the  personality  deformation.  Negative  characters  are  depicted  realistically  and  appear  as characteristic types that have been brought up by the Soviet reality. 

Being  guided  by  the  general  principles  of  the  character  creation,  Ch. Aitmatov  as  a  great  artist, developed his own principles of human portrayal. Ch. Aitmatov's skill in creating negative characters is based on the fact that a study of human nature does not imply his disclosure through decomposition of the opposites within the character. The nature of the antiheroes is unambiguous, evolving not from a negative to a positive one, but rather from a further exacerbation of the negative. 

Ch. Aitmatov enriched the collection of the antiheroes by types that have not been the subject of a literature image due to socio-political conditions. 

 

Key words: the antihero, the ideological concept, the deformation of the human personality, character.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Айтматов Ч. Плаха. Буранный полустанок. Днепропетровск: Промінь. 1989. 557 с.

Андреев Ю. А. Необходимость героя (Положительный герой в книгах последних лет). Л.: Знание. 1987. 103 с.

Гинзбург Л. Я. О литературном герое. Л.: Советский писатель. 1979. 224 с.

Плаховская Н. Духовный облик героя в литературе эпохи развитого социализма: Учебное пособие. Одесса. 1983. 64 с.

Сивоконь Т. Антигерой перестройки как литературная проблема. Литература и критика во время перестройки. Киев. 1989. 87 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1036303

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.