АНТИГЕРОЙ И ЕГО МЕСТО В ИДЕЙНО-ОБРАЗНОЙ КОНЦЕПЦИИ РОМАНА Ч. АЙТМАТОВА «ПЛАХА»
Анотація
Статтю присвячено проблемі антигероя в літературі останніх десятиліть ХХ століття. Ч. Айтматов, В. Астаф'єв, Б. Бондарєв, А. Рибаков, В. Ліпатов, С. Єсін поповнили усталену в літературі галерею негативних персонажів абсолютно новими типами. Мета статті – визначити місце антигероя в ідейно-образній концепції роману Ч. Айтматова «Плаха». Письменник збагатив галерею антигероїв такими типами, які в силу соціально-політичних умов раніше не стали об'єктом зображення літератури. Антигерой дозволив Ч. Айтматову оголити соціальні причини деформації людської особистості. Негативні персонажі зображені реалістично достовірно і постають як характерні типи, породжені радянською дійсністю. Майстерність Ч. Айтматова в створенні негативних персонажів полягає в тому, що дослідження характеру не передбачає розкриття його через розкладання на протилежності в самому характері. Характери негативних героїв однозначні за своєю суттю, розвиваються у напрямку посилення негативного.
Ключові слова: антигерой, ідейно-образна концепція, деформація людської особистості, характер.
Статья посвящена проблеме антигероя в литературе последних десятилетий ХХ века. Ч. Айтматов, В. Астафьев, Б. Бондарев, А. Рыбаков, В. Липатов, С. Есин пополнили устоявшуюся в литературе галерею отрицательных персонажей совершенно новыми типами. Цель статьи – определить место антигероя в идейно-образной концепции романа Ч. Айтматова «Плаха». Писатель обогатил галерею антигероев такими типами, которые в силу социально-политических условий ранее не стали объектом изображения литературы. Антигерой позволил Ч. Айтматову обнажить социальные причины деформации человеческой личности. Отрицательные персонажи изображены реалистически достоверно и предстают как характерные типы, порожденные советской действительностью. Мастерство Ч. Айтматова в создании негативных персонажей состоит в том, что исследование характера не предполагает раскрытие его через разложение на противоположности внутри самого характера. Характеры отрицательных героев однозначны по своей сути, развиваются по линии усугубления негативного.
Ключевые слова: антигерой, идейно-образная концепция, деформация человеческой личности, характер.
The article deals with the problem of antihero in the literature of the last decades of the twentieth century.
A general overview of the literature of this period claims that the antihero occupies a significant place in it: in his “open” form, he functions in the works by Ch. Aitmatov, V. Astafyev, B. Bondarev, A. Rybakov, A. Beck, B. Baklanov, V. Lipatov, S. Yesin and others. The established collection of negative characters in the literature has been expanded by completely new types – party members of the highest rank, NKVD members, poachers and all sorts of immoral personalities.
The purpose of the article is to identify the place of the antihero in the idealogical concept of the novel “The Scaffold” by Ch. Aitmatov.
The antihero as a type of human behavior allowed the writer to expose the social motives of the personality deformation. Negative characters are depicted realistically and appear as characteristic types that have been brought up by the Soviet reality.
Being guided by the general principles of the character creation, Ch. Aitmatov as a great artist, developed his own principles of human portrayal. Ch. Aitmatov's skill in creating negative characters is based on the fact that a study of human nature does not imply his disclosure through decomposition of the opposites within the character. The nature of the antiheroes is unambiguous, evolving not from a negative to a positive one, but rather from a further exacerbation of the negative.
Ch. Aitmatov enriched the collection of the antiheroes by types that have not been the subject of a literature image due to socio-political conditions.
Key words: the antihero, the ideological concept, the deformation of the human personality, character.
Повний текст:
PDF (Русский)Посилання
Айтматов Ч. Плаха. Буранный полустанок. Днепропетровск: Промінь. 1989. 557 с.
Андреев Ю. А. Необходимость героя (Положительный герой в книгах последних лет). Л.: Знание. 1987. 103 с.
Гинзбург Л. Я. О литературном герое. Л.: Советский писатель. 1979. 224 с.
Плаховская Н. Духовный облик героя в литературе эпохи развитого социализма: Учебное пособие. Одесса. 1983. 64 с.
Сивоконь Т. Антигерой перестройки как литературная проблема. Литература и критика во время перестройки. Киев. 1989. 87 с.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1036303
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.