«ВСЯК ДОМ МНЕ ЧУЖД, ВСЯК ХРАМ МНЕ ПУСТ...» «ДОМ У СТАРОГО ПИМЕНА» М. ЦВЕТАЕВОЙ КАК СВИДЕТЕЛЬСТВО РАННЕГО ОТТОРЖЕНИЯ ПОЭТА ОТ БЕЗДУХОВНОГО БЫТА

Д. С. Бураго

Анотація


У статті досліджується психологічна колізія відторгнення свідомості юної Цвєтаєвої від  цінностей,  символічно  персоніфікованих  в  образі  її  діда,  знаменитого  історика Д. І. Іловайського,  і  всього  його  сімейного  укладу,  побудованого  на  гнобленні  особистості  і культі  матеріального  добробуту.  Стаття  також  присвячена  темі  блукання  Марини Цвєтаєвої,  яке  часто  акцентується,  і  провина  при  цьому,  як  звичайно,  накладається  на обставини: революцію, еміграцію або байдужість близьких. Мета статті – дослідити коріння самовідторгнения Марини Цвєтаєвої від тепла та доброти навколишнього світу. В  мемуарах  «Дім  у  Старого  Пімена»  відображено  становлення  особистості майбутнього  Поета,  чиє  раннє  дитинство  пройшло  в  домі  самотнього  і  черствого  діда,  – відхід  в  себе  став  захистом  в  маргінальності.  В  соціології  дослідження  маргінальності зосереджено на виключених із соціуму групах (європейська традиція) або на конфлікті, який виникає під час переходу особистості з однієї соціальної групи в іншу (американська традиція). Радянська  ж  традиція  передбачала  миттєве  перевиховання  подібного  індивіда  та  його соціалізацію.  Але  молода  Цвєтаєва  не  являла  собою  «групу»  і  в  «іншу  групу»  також  не переходила,  і  тому  перевиховати  її  було  справою неможливою  –  така  доля  того,  хто  почув покликання Аполона (Пушкін). Таким чином, поет – соціопат, який віддаляється в пустелю за духовним прозрінням. Літературознавча методологія, яка дозволяє вникнути в цей стан,  – це біографічний метод, який потребує доповнення методологією лінгвопоетики та лінгвістики змінених станів свідомості. Автор  статті  підтверджує  правильність  екзистенціалізма,  яка  полягає  в  тому,  що людина  є  вільною  лише  поза  всіляких  групп  та  об’єднань.  Міфотворчість  М. Цвєтаєвої  не будується на системі натяків: це прямий голос Рока, який чує тільки поет. Актуальність  статті  полягає  в  детальному  аналізі  психології  творчості  і  способів розкриття її перед студентами, а також в поглибленому розкриті розуміння проблеми «Поет та суспільство».

 

Ключові  слова:  міфотворчість,  психологія  творчості,  маргінальність,  соціалізація, духовне прозріння.

 

В  статье  исследуется  психологическая  коллизия  отторжения  сознания  юной Цветаевой  от  ценностей,  символически  персонифицируемых  в  образе  ее  деда,  знаменитого историка  Д. И. Иловайского,  и  всего  его  домашнего  уклада,  построенного  на  угнетении личности  и  культе  материального  благосостояния.  Статья  также  посвящена  теме скитальчества Марины Цветаевой, которое акцентируется часто, и вина при этом обычно возлагается на обстоятельства: революцию, эмиграцию или равнодушие близких. Цель статьи – исследование корней странного самоотторжения Марины Цветаевой от тепла и доброты окружающего мира. В  мемуарах  «Дом  у  Старого  Пимена»  отражено  становление  личности  будущего Поэта,  чье  ранее  детство  прошло  в  доме  Иловайского,  «нечеловечески  одинокого»  и черствого,  –  уход  в  себя  стал защитой  в некой  маргинальности.  В  социологии  исследование маргинальности  сосредоточено  на  исключенных  из  социума  группах  (европейская  традиция) или на конфликте, возникающем при переходе личности из одной социальной группы в другую (американская традиция). Советская же традиция предполагала немедленное перевоспитание заблудшего индивида и его социализацию. Но юная Цветаева не составляла собою «группу» и в «другую  группу»  тоже  не  переходила,  и  перевоспитывать  ее  было  делом  невозможным  – таков удел того, кто услышал зов Аполлона (Пушкин). Т. е., строго говоря, поэт – социопат, удаляюшийся в пустыню за духовным прозрением. Литературоведческая  методология,  позволяющая  вникнуть  в  это  состояние,  –  это биографический  метод,  требующий  дополнения  методологией  лингвопоэтики  и  лингвистики измененных состояний сознания. Автор  статьи  подтверждает  правоту  экзистенциализма,  состоящую  в  том,  что человек  свободен  лишь  вне  всяких  групп  и  объединений.  Мифотворчество  М. Цветаевой  не строится на системе намеков: это прямой голос Рока, который слышит только поэт. Актуальность  статьи  состоит  в  детальном  анализе  психологии  творчества  и способов  раскрытия  ее  перед  учащимися,  а  также  углубленном  раскрытии  понимания проблемы «Поэт и общество».

 

Ключевые  слова:  мифотворчество,  психология  творчества,  маргинальность, социализация, духовное прозрение.

 

The article deals with the psychological collision of rejection of consciousness of the young M. Tsvetayeva from the values, symbolically personified in the image of her grandfather, the famous historian D. Ilovaisky and of all his mode of family life, based on the oppression of personality and on the cult of material wealth. The article is also dedicated to the subject of M. Tsvetayeva’s wanderings, which  is  often  accentuated  and  the  guilt  for  it  is  laid  upon  the  circumstances:  the  revolution, emigration,  relatives’  indifference.  The  aim  of  the  article  is  to  study  the  roots  of  that  strange  self-rejection of the poet from the warmth and kindness of the surrounding world. The  memoirs  “The  house  of  the  Оld  Pimen”  reflect the  evolution  of the  future  poet,  whose early childhood had been spent in the house of Ilovaisky “lonely and hard-hearted” – the escape into the depth of her inner world was a kind of protection in marginality. Sociology studies marginality either  on  the  basis  of  excluded  from  the  society  groups  (European  tradition)  or  on  the  conflict concerning the transition of person from one social group to the other (American tradition).  Soviet tradition presumed immediate re-education of the wayward individual and his/her socialization. But Tsvetayeva did not belong to any social group. Her re-education was impossible. Strictly speaking – a poet is a sociopath, who has withdrawn into a desert in search of spiritual insight. Methodology of critical literature analysis gives the opportunity to understand this state – it is a  biographic  method,  which  requires  additional  methds  of  linguopoetics  and  linguistics  of  changed states of consciousness. The author of the article proves what philosophy of Existence thinks concerning the freedom of personality on condition of belonging to neither group of society. The article is of great help for students by providing the detailed analysis of the psychology of creative writing and the ways of its revealing. It gives a deep consideration of the problem “Poet and society”.

 

Key  words:  creative  writing,  psychology  of  writing,  marginality,  socialisation,  spiritual insight

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Аверинцев С. Судьба и весть Осипа Мандельштама // Осип Мандельштам. Сочинения: В 2-х т. Т. 1. М.: Художественная литература, 1990. С. 5–65.

Ахмадеева С. А. Жизнь и творчество М. И. Цветаевой в диссертационных исследованиях 1989–2005 гг. // Лики Марины Цветаевой: XIII Международная научно-тематическая конференция (Москва, 9–12 октября 2005 г.): Сб. докл. / Отв. ред. И. Ю. Белякова. М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2006. С. 479–524.

Барахов В. С. Литературный портрет (Истоки, поэтика, жанр). Л.: Наука, 1985. 312 с.

Богатырева Д. А. Формы выражения авторского присутствия в мемуарной прозе М. Цветаевой. Дисс. ... канд. филолог. наук: 10.01.01. М., 2009. 175 с.

Бродский И. Поэт и проза. Собрание сочинений в VІІ т. Т. V. СПб: Пушкинский Фонд, 2001. С. 137–138.

Бронская Л. И. Концепция личности в автобиографической прозе русского зарубежья: И. С. Шмелев, Б. К. Зайцев, М. А. Осоргин. Ставрополь: Издательство СГУ. 2001. 120 с.

Бунина С. Н. Автобиографическая проза М. И. Цветаевой. Дис. ... канд. филол. наук: 10.01.02. Харьков, 1999. 172 с.

Вольская Н. Н. Поэтика автобиографических очерков М. И. Цветаевой(повтор как ведущая черта идиостиля автора). Дисс. ... канд. филолог. наук: 10.01.10. М., 1999. 165 с.

Габдуллина С. Е. Концепт ДОМ / РОДИНА и его словесное воплощение в индивидуальном стиле М. Цветаевой и поэзии русского зарубежья первой волны. Дисс. ... канд. филолог. наук: 10.01.01. М., 2004. 243 с.

Геворкян Т. М. Встречи Сивиллы // Вопросы литературы. 2016. № 1. С. 264–300.

Зубова Л. В. Поэзия Марины Цветаевой. Лингвистический аспект. Л.: Издательство Ленингр. ун-та, 1989. 264 с.

Илизаров Б. Рисунки Сталина // Родина. Российский исторический иллюстрированный журнал. 2002. № 1. Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.istrodina.com/rodina_articul.php3?id=1012&n=53.

Калинина О. В. Формирование творческой личности в автобиографической прозе М. И. Цветаевой о детстве поэта. Дисс. … канд. филолог. наук: 10.01.01. Саратов, 2003. 249 c.

Кирьянова Е. Н. Феномен дома в ранней лирике Марины Цветаевой. Автореферат дисс. … канд. филолог. наук: 10.01.01. М.: Московский городской педагогический ун-т, 2012. 20 с.

Кознова Н. Н. Жанр эссе в мемуарах писателей // Вестник Челябинского государственного университета. 2011. С. 74–78.

Кудрова И. Марина Цветаева: беззаконная комета. М.: Изд-во АСТ, 2016. 864 с.

Кудрявцева Е. Л. Библиография по чтению, анализу и интерпретации поэтических текстов М. И. Цветаевой. М.: Тип. МПГУ, 2002. 226 c.

Латыпова И. Ю. Миф о поэте в художественном мире М. И. Цветаевой. Автореферат дисс. … канд. филолог. наук: 10.01.01. Самара. 2008. 183 с.

Лосская В. Марина Цветаева в жизни. Неизданные воспоминания современников. М.: Культура и традиции, 1992. 348 с.

Макаренко О. Н. К вопросу о психологии маргинальной личности // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 7: Философия. Социология и социальные технологии. 2009. № 1 (9). С. 173–176.

Макашева С. Ж. Поэзия и проза М. И. Цветаевой 1920–1930-х гг. (онтология, концепция личности): Монография. М.: МПГУ. 2005. 248 с.

Маслова М. И. Мотив родства и его философско-эстетическое воплощение в творчестве Марины Цветаевой. Дисс. ... канд. филолог. наук: 10.01.01. Курск, 1999. 197 с.

Ничипоров И. Б. «Московский текст» в русской поэзии ХХ в.: М. Цветаева и Б. Окуджава. Электронный ресурс. Режим доступа: http://old.portal-slovo.ru/rus/philology/258/558/7901/.

Саакянц А. А. Проза Марины Цветаевой // Цветаева М. И. Сочинения в 2-х т. М.: Худож. лит, 1984. Т. 2. С. 405–421.

Павлова Т. Л. Конфликтосфера поэзии Марины Цветаевой. Автореферат дисс. … канд. филолог. наук: 10.01.01. М., 2013. 18 с.

Павловский А. На перекрестке дорог: Лирический дневник М. Цветаевой. 1917–1920 // Нева. 1988. № 7. С. 177–194.

Подвойский Л. Я. Платон и Бродский: концепция идеального города-государства // Гуманитарные науки. Вестник Финансового университета. 2011. № 4. С. 25–30.

Раевская-Хьюз О. «Автобиография» в прозе Цветаевой, Ремизова и Пастернака // Marina Tsvetaeva: Actesdu 1er colloqueinternational (Lausanne, 30.VI. 3.VII. 1982) / publ. sousladirectiondeRobinKemballencollaborationavec E. Etkindet Leonid Heller. <Марина Цветаева: Труды 1-го международного симпозиума (Лозанна, 30.V1 – 3. VII. 1982) / Под ред. Р. Кембалла в сотрудничестве с Е. Г. Эткиндом и Л. М. Геллером> Bern. Berlin. Frankfurt / M. New York. Paris. Wien. Bern: PETER LANG SA, 1991. С. 146–159.

Степанова Н. С. Концептосфера «путь жизни» в автобиографической прозе первой волны русской эмиграции. Авт. дисс. … доктора филолог. наук. М., 2016. 48 с.

Фещенко О. А. Концепт ДОМ в художественной картине мира М. И. Цветаевой. Дис. ... канд. филолог. наук: 10.02.01 Новосибирск, 2005. 216 с.

Цветаева М. Собрание сочинений: В 7 т. Т. 5: Автобиографическая проза. Статьи. Эссе. Переводы / Сост., подгот. текста и коммент. А. Саакянц и Л. Мнухина. М.: Эллис Лак, 1994. 720 с.

Швейцер В. Быт и бытие Марины Цветаевой. Париж: Синтаксис, 1988. 538 с.

Maciejewski Z. Proza Maryny Cwietajewej jako program i portret artysty. Warszawa: Panstwowewydawnictwonaukowe, 1982. 166 c.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1044304

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.