О ЛЕКСИКОЛОГИИ КАК УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЕ

Анотація

У  статтi  аналiзуються  проблеми,  що  стоять  перед  традиційною  лексикологiєю  як навчальною  та  науковою  дисципліною.  Нечiткiсть  методологічних  засад    призводить,  крім нечiткостi дефініцій, до спирання при аналiзовi одиниць лексики на інтуїцію, до розмитостіi меж  мiж  окремими  розрядами  лексики  та  дефіциту  власно  мовних    методик  кваліфікації лексикологiчних  явищ.    До  недоліків,  що  притаманнi  сучаснiй  лексикології,  можна  вiднести також  вiдсутнiсть методик, що дозволяють  врахувати при лексичному аналiзовi протирiчя синхронії та діахронії, протирiччя мiж статикою та динамікою в мовi, перехiдний характер багатьох явищ лексики.

Ключовi слова: лексикологія, методологія, лiнгвсичнi дефініції, синхронiя та діахронія, переъiндi явища.

В статье анализируются проблемы, стоящие перед традиционной лексикологией как учебной    и  научной  дисциплиной.    Нечеткость  методологических  посылок  приводит,  кроме  нечеткости  дефиниций,  к  опоре  при  анализе  единиц  лексики  на  интуицию,  к  размытости границ  между  отдельными  разрядами  лексики  и  дефициту  собственно  языковых  методик квалификации  лексикологических  явлений.  К  недостаткам,  характерным  для  сегодняшней лексикологии,  можно  отнести  также  отсутствие  методик,  позволяющих  учесть  в лексическом анализе  противоречие синхронии и диахронии,  противоречие между статикой и динамикой в языке,  переходный характер многих явлений  лексики.  Ключевые слова: лексикология, методология, лингвистические дефиниции, синхрония и диахрония, переходные явления. 

The article analyzes the problems facing traditional lexicology as an academic and scientific discipline.  Semiotic  principles  of  methodology  are  considered  as  one  of  the  reasons  that  generate vague definitions of linguistic categories (in particular, the category of lexical meaning which is the basic  category  of  lexicology)  that  do  not  allow  to  distinguish  between  the  spheres  of  mind  and language and leading to identification of relations between lexical units in language and phenomena of non-linguistic "objective" world or logical relationships. The vagueness of methodological premises leads, in addition to the vagueness in definitions, to that fact that  the analysis of the lexical units is based on intuition, also leads to the blurring of the boundaries between definite lexical categories and the deficit of the proper linguistic methods of qualifying lexicological phenomena. As the deficiency in lexicology  the  lack  of  techniques  that  allow  to  take  into  account  in  the  lexical  analysis  the contradiction  of  synchrony  and  diachrony,  the  contradiction  between  statics  and  dynamics  in language, the transitional nature of many lexical phenomena can also be added. A new impulse to the development of educational lexicology can be thanks to the anthropocentric approach to language, which  allows,  thanks  to  the  integration  of  human  sciences,  to  reconsider  the  methodological foundations of modern language science and to develop more clear bases of lexical analysis.

Key  words:  lexicology,  methodology,  linguistic  definitions,  synchrony  and  diachrony, transitional phenomena