О СИНКРЕТИЗМЕ В СТРУКТУРЕ РОМАНА Л.Н.ТОЛСТОГО «ВОЙНА И МИР»

А. Т. Гулак

Анотація


У статті розглядається синкретичний характер структури роману Л.М.Толстого «Війна і мир», проблема схрещування в ньому поетичних і риторичних форм. Головна увага приділяється висвітленню органічного зв’язку історико-філософських міркувань з сюжетом, з розвитком художньої оповіді. Відзначено також структурну ускладненість образу автора у композиції толстовського роману створенням образів його антагоністів, фальсифікаторів історії, які оточуються відповідною негативною експресією. Орієнтація на образи антагоністів-противників толстовських поглядів на історію виступає як важливий конструктивний принцип побудови твору викривального типу, яким у багатьох місцях і є роман «Війна і мир. Включення до структури роману цілої (і цілісної) системи філософсько-історичних поглядів письменника не призвело до появи у ньому внутрішніх «тріщин», до зниження художньої цінності твору, але вивело роман Толстого за межі звичної епіки, за рамки канонізованого художньою традицією жанру.

Ключові слова: синкретизм, поетичні і риторичні форми, образ автора, словесна структура, історико-філософські міркування.

 

В статье рассматривается синкретический характер структуры романа Л.Н.Толстого «Война и мир», проблема скрещения в нем поэтических и риторических форм. Основное внимание уделяется освещению органической связи историко-философских рассуждений с сюжетом, с развитием художественного повествования. Отмечена также структурная осложненность образа автора в композиции толстовского романа созданием образов его антагонистов, фальсификаторов истории, которые окружаются соответствующей негативной экспрессией. Ориентация на образы антагонистов-противников толстовского взгляда на историю выступает в качестве важного конструктивного принципа построения произведения обличительного типа, каковым во многих своих местах и является роман «Война и мир». Включение в структуру романа целой (и целостной) системы философско-исторических взглядов писателя не привело к появлению в нем внутренних «трещин», к снижению художественной ценности произведения, но вывело роман Толстого за пределы обычной эпики, за рамки канонизированного художественной традицией жанра.

Ключевые слова: синкретизм, поэтические и риторические формы, образ автора, словесная структура, историко-философские рассуждения.

 

The article discusses the syncretic nature of the structure of the novel by Leo Tolstoy “War and Peace”, the problem of the intersection of poetic and rhetorical forms in it. The focus is on highlighting the organic connection of historical and philosophical reasoning with the plot and with the development of artistic narration. The structural complication of the image of the author in the composition of the Tolstoy novel by the creation of the images of his antagonists, falsifiers of history, which are surrounded by the corresponding negative expression, is also noted. The orientation towards the images of antagonists-opponents of Tolstoy's view of history serves as an important constructive principle for constructing a novel of an accusatory type, which in many places is the novel “War and Peace”. The inclusion of the whole (and holistic) system of the writer's philosophical and historical views into the structure of the novel did not lead to the appearance of internal “cracks” in it, to a decrease in the artistic value of the work, but it took Tolstoy's novel beyond the usual epic, beyond the genre canonized by the art tradition.

Keywords: syncretism, poetic and rhetorical forms, the image of the author, the verbal structure, historical and philosophical arguments.


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Наука, 1959. 656 с.

Виноградов В.В. О языке художественной прозы. М.: Наука, 1980. 360 с.

Виноградов В.В. Язык и стиль русских писателей. М.: Наука. 2003. 393 с.

Гулак А.Т. Стилистика романа Л.Н.Толстого «Война и мир». Харьков, 1995. 144 с.

Толстой Л. Н. о литературе. Статьи. Письма. Дневники –М.: ГИХЛ, 1955. 764 с.

Толстой Л.Н. Собрание сочинений в 20 тт. М.: ГИХЛ, 1960 – 1965.

Шпет Густав. Внутренняя форма слова. М.: ГАХН, 1927. 219 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1493596

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.