ПОЭТИЧЕСКАЯ МОРФОЛОГИЯ КАК НАПРАВЛЕНИЕ ЛИНГВОПОЭТИКИ И ЛИНГВОКРЕАТИВНАЯ ПРАКТИКА ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ЭКСПЕРИМЕНТА

Е. А. Скоробогатова

Анотація


 В статті розглядаються історія формування поетичної морфології як розділу лінгвопоетики та задачі, які стоять перед цим напрямом сьогодні. Сформульовано дослідницькі аксіоми, що стали основою при вирішенні завдання створення систематичної поетичної морфології російської мови: аксіома виразності, аксіома експресивності порушення морфологічної норми, аксіома цілісності і композиціональності, аксіома переходу індивідуального в стале, а сталого – в загальнопоетичне. Припускається, що ці аксіоми можна використовувати при дослідженні поетичної морфології різних мов. Охарактеризовані загальнопоетичні засоби актуалізації нормативних морфологічних норм і значень: сопозиція, згущення, атракція. Сопозиція в структурі віршового ряду форм та значень словоформ різних частин мови із спільним коренем або грамем, що належать до одного парадигмального ряду, актуалізує або нейтралізує граматичне значення. Згущення однорідних морфологічних форм та значень призводить до формування морфологічної домінанти тексту або його фрагмента. Атракція пов’язана з уподібненням морфологічних форм. Стверджується, що розвиток лінгвістики в просторі морфологічної поетики: дослідження поетико-морфологічних мотивів, морфологічних домінант різних типів, граматичної основи окремих лінгвокультурних типажів, -- є значущим не тільки для розуміння закономірностей поетичної мови, але і для лінгвокреаторики в цілому.

Ключові слова: поетична морфологія, актуалізація, способи актуалізації, морфологічні значення, лінгвокреалогія.

 

В статье рассматриваются история формирования поэтической морфологии как раздела лингвопоэтики, задачи, которые стоят перед этим направлением сегодня. Сформулированы исследовательские аксиомы, которые стали основой при решении задачи создания систематической поэтической морфологии русского языка: аксиома выразительности, аксиома экспрессивности нарушения морфологической нормы, аксиома целостности и композициональности, аксиома перехода индивидуального в устойчивое, а устойчивого – в общепоэтическое. Предполагается, что эти аксиомы можно использовать при описании поэтической морфологии разных языков. Охарактеризованы общепоэтические способы актуализации нормативных морфологических форм и значений: соположение (сопозиция), сгущение, аттракция. Соположение в структуре стихового ряда форм и значений словоформ разных частей речи с общим корнем или граммем, принадлежащих к одному парадигмальному ряду, актуализует или нейтрализует грамматические значения. Сгущение однородных морфологических форм и значений в максимальной реализации приводит к формированию морфологической доминанты текста или его фрагмента. Аттракция связана с уподоблением морфологических форм.  Утверждается, что развитие лингвистики в пространстве морфологической поэтики: исследование поэтико-морфологических мотивов, морфологических доминант разных типов, грамматической основы отдельных лингвокультурных типажей – значимо не только для понимания особенностей поэтического мировосприятия, но и для лингвокреаторики в целом.

Ключевые слова: поэтическая морфология, актуализация, способы актуализации, морфологические значения, лингвокреалогия.

 

The article considers the history of the formation of poetic morphology as a section of linguistic poetics, the tasks that this direction faces today. Research axioms have been formulated, which became the basis for solving the problem of creating a systematic poetic morphology of the Russian language: the axiom of expressiveness, the axiom of expressiveness of breaking the morphological norm, the axiom of integrity and compositionality, the axiom of the transition of the individual to the stable, and the stable to the general poetical. It is assumed that these axioms can be used in the description of the poetic morphology of different languages.  Poetic means of actualization of normative morphological forms and meanings have been characterized: juxtaposition, thickening, attraction. Juxtaposition in the structure of the verse line of forms and meanings of word forms of different parts of speech with a common root or grammemes belonging to the same paradigm series, actualizes or neutralizes grammatical meanings. Thickening of homogeneous morphological forms and values in the maximum realization leads to the formation of a morphological dominant of the text or its fragment. Attraction is associated with the adaptation of morphological forms. It is argued that the development of linguistics in the field of morphological poetic: the study of poetic-morphological motifs, morphological dominants of different types, the grammatical basis of individual linguocultural types is significant not only for understanding the patterns of poetic language, but also for linguistic creative practice in general.

Key words: poetic morphology, actualization, means of actualization, morphological meanings, linguistic creative practice.


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Автономова Н. С. Открытая структура: Якобсон – Бахтин – Лотман – Гаспаров. М.,СПб: Центр гуманитарных инициатив, 2017. 509 с.

Гин Я. И. Поэтика грамматического рода. Петрозаводск: КГПИ, 1992. 162 с.

Козлов Е. Д. Формирование лингвокультурного типажа «Женщина-поэт» в русской поэзии // Література в контексті культури: зб. наук. праць. К.: Видавничий дім Дмитра Бурого, 2012. Вип. 22 (2). С. 179 – 184.

Лосев Л. Иосиф Бродский. Опыт литературной биографии. СПб.: Вита Нова; М.: Молодая гвардия, 2010. 544 с.

Самсоненко Н.І. Морфологічна домінанта поетичного тексту (на матеріалі російськомовної поезії ХІХ – ХХ століть). Автореф. дис. … канд. філол. н. Спеціальність 10.02.02 – російська мова. Харків, 2018. 20 с.

Скоробогатова Е.А. Грамматические значения и поэтические смыслы: Поэтика именных категорий в текстах и идиостилях. Харьков: Харьковское историко-филологическое общество, 2014. 240 с.

Скоробогатова Е.А. Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтический потенциал русской грамматики (морфологические категории и лексико-грамматические разряды имени): Монография. Харьков: НТМТ, 2012. 480 с.

Скоробогатова Е.А., Минина Н.С. Грамматические значения и поэтические смыслы: стиховая актуализация служебных частей речи. Монография. Харьков: ФЛП Бровин А.В., 2017. 160 с.

Шевельов Ю. До питання про генезу й природу називних речень. Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2012. 135 с.

Щерба Л. В. Избранные работы по русскому языку М.: Учпедизд., 1957. 188 с.

Эпштейн М. Н. Грамматическое творчество в речи и в языке: от аномалии к норме // Язык как медиатор между знанием и искусством. Сборник докладов Международного научного семинара. М.: Азбуковник, 2009. С. 31—38.

Эпштейн М. Н. От знания – к творчеству. Как гуманитарные науки могут изменять мир. М.; СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2016. 480 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1494848

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.