ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ ПАРОДІЇ: ПАРАДИГМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКИ

Анотація

У статті аналізуються інтертекстуальні зв'язки претекста і пародії на матеріалі  поезії Д. Самойлова «Вільний вірш» і пародії А. Іванова «Професор, поет і Анна». Мета аналізу полягає у виявленні механізму трансформації парадигматичної структури лексики тексту в пародії шляхом зіставлення лексичних парадигм, що функціонують в кожному тексті, і виявленні відмінностей в їх складі і функціях. Аналізується склад парадигм, характер їхнього формування, конфігурація. Проводиться зіставлення парадигматичних схем в обох текстах, на основі якого робляться висновки про відмінності складу і функцій парадигм в претексті і пародії, а також про характер трансформацій, які зазнають парадигми претекста в пародії. У статті встановлено характер інтертекстуального зв'язку між пародією і претекстом, а також виявленні схеми трансформації тексту при створенні пародії. Аналіз зв'язків між прецедентним текстом і пародією дозволяє виявити механізми, за допомогою яких на парадигматичному рівні відбувається трансформація тексту. В результаті аналізу було виявлено спрощення конфігурації парадигм в пародії, за рахунок чого зменшується глибина тексту. Були зроблені наступні висновки: в пародії спрощується схема формування парадигм; зменшується кількість рівнів ієрархії парадигм; знижується роль інтертекстуальних зв'язків в розумінні тексту; в пародії, крім внутритекстових, формуються також міжтекстові парадигми, що зв'язують пародію з претекстом і породжують додаткові смисли. Автор висуває гіпотезу, згідно з якою описана в статті специфіка інтертекстуального зв'язку між пародією і претекстом характерна в цілому для жанру пародії.

Ключові слова: претекст, пародія, парадигма,  парадигматичний аналіз, інтертекстуальність.