СПЕЦИФIКА ПАРОДIЙНОЇ ПРОЗИ О.I. КУПРIНА (НА МАТЕРIАЛI ОПОВIДАННЯ «ПЕРВІСТОК»)
Анотація
Стаття присвячена аналізу оповідання Купріна «Первісток». За допомогою методики інтертекстуального аналізу встановлюється другий і третій план оповідання, що дозволяє вважати його пародією. В результаті дослідження було встановлено, що в тексті другого плану використано безліч пародійних елементів. Це дозволяє стверджувати, що Купрін пише пародію на пародію. Він відтворює всі пародійні елементи тексту другого плану і виступає як автор і як реципієнт. У статті підтверджуються теоретичні обґрунтування пародії як прояву інтертексту. Інтертекстуальний аналіз дозволяє побачити міжтекстову конвергенцію на композиційному та стилістичному рівнях між оповіданням Купріна «Первісток» і повістю Тургенєва «Перше кохання». Інтертекстуальність є основною ознакою ігрової поетики Купріна і стає засобом моделювання тексту за принципом різомного розгалуження. Теорія ігрової поетики виявилася продуктивною для аналізу оповідання «Первісток». У статті стверджується, що дане оповідання слід розглядати в межах неавторського циклу про письменників, який, як і всі неавторські цикли Купріна, будується за принципом різоми. Дослідницька частина статті присвячена виявленню різних типів інтертекстуальних зв'язків між оповіданням Купріна «Первісток» і повістю Тургенєва «Перше кохання». Встановлено, що на міжтекстовий діалог «Первістка» і «Першого кохання» вказують назва, композиція, сюжет і система персонажів двох творів. Теорія алюзивного письма дозволила встановити вертикальний контекст пародії Купріна. В результаті дослідження було встановлено об'єкти пародіювання обох текстів. Крім того, виявлено, що цитати й алюзії в заголовку і в тексті пародії Купріна є основними маркерами міжтекстового діалогу. Також було встановлено, що пародія Купріна і пародійний текст Тургенєва відносяться до типу імпліцитної пародії.
Ключові слова: алюзія, інтертекст, ігрова поетика, пародія, цитата.
Повний текст:
PDF (Русский)Посилання
Вахрушева А.Н. Романтическая концепция личности в трагедии А.С. Хомякова «Ермак» // Вестник Удмуртского ун-та, Серия история и филология, 2010. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/romanticheskaya-kontseptsiya-lichnosti-v-tragedii-a-s-homyakova-ermak (дата обращения: 15.09.2018).
Вербицкая М.В. Теория вторичных текстов: автореф. дисс. … доктора филологических наук: 10.02.04. Москва, 2000. URL: http://cheloveknauka.com/teoriya-vtorichnyh-tekstov#ixzz4uHPmczv4 (дата обращения: 15.09.2018).
Волков И.В. Научная и переводческая деятельность А.М. Люксембурга. URL: http://timili.sfedu.ru/history/luxemburg (дата обращения: 15.09.2018).
Галян С.В. Державинская традиция в лирике Ф.И. Тютчева: автореф. дисс. … канд. филологических наук: 10.01.01. Екатеринбург, 2014. 23 с. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/24009/1/urgu1348s.pdf (дата обращения: 18.09.2018).
Гречко П.К. Концептуальные модели истории. Ризома как метапаттерн истории. URL: www.pseudology.org/History/Grechko_Koncept_Modeli2a.pdf (дата обращения: 15.09.2018).
Гузь М.Н. Интертекстуальные связи базисного текста и текста пародии: на материале нем. прозаич. пародии: автореф. дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.02.04. СПб, 1997. 195 с. URL: http://www.dissercat.com/content/intertekstualnye-svyazi-bazisnogo-teksta-i-teksta-parodii-na-materiale-nem-prozaich-parodii#ixzz5MMlW75mh (дата обращения: 15.09.2018).
Коломлина Н.А. Игровая поэтика комедий А.Н. Островского рубежа 1860–1870-х годов: автореф. дисс. … канд. филологических наук: 10.01.01. Тамбов, 2007. 26 с. URL: https://search.rsl.ru/ru/record/01003063818 (дата обращения: 15.09.2018).
Кулешов Ф.И. Творческий путь А.И. Куприна. Минск, 1963. 535 с.
Куприн А.И. Собрание сочинений: в 9 т.; [прим. И.П. Питляр [и др.]; вступ. ст. К. Чуковского]. М.: Правда, 1964.
Т. 2: Произведения 1896–1900. 493 [2] с.
Т. 5: Произведения 1908–1913. 417 [2] с.
Т. 7: Произведения 1917–1929. 418 [1] с.
Т. 8: Произведения 1930–1934. 437 [2] с.
Лушникова Г.И. Интертекстуальность художественного произведения. Кемерово, КемГУ. 1995. 82 с.
Лушникова Г.И. Ироническая картина мира в литературной пародии. С. 101–107. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/ironicheskaya-kartina-mira-v-literaturnoy-parodii (дата обращения: 15.09.2018).
Лушникова Г.И. Когнитивные и лингвостилистические особенности литературной пародии: автореф. дисс. … доктора филологических наук. Кемерово, 2010. 250 с. URL: http://www.dissercat.com/content/kognitivnye-i-lingvostilisticheskie-osobennosti-literaturnoi-parodii (дата обращения: 15.09.2018).
Мельникова Т.В. Идейно-художественные функции литературной пародии в творчестве И.С. Тургенева и классицизм XVIII–XIX вв. // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: зб. наук. пр. Одеса, 2014. Вип. 8. Т. 2. С. 69–71.
Новиков В.И. Литературная пародия: учебно-методическое пособие по курсу «Теория литературы». М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2009. 39 с. URL: www.novikov.poet-premium.ru/parody/212/ (дата обращения: 15.09.2017).
Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов [под ред. Н.Ю. Шведовой]. 23-е изд., испр. М.: Рус. яз., 1991. 917 с.
Пумпянский Л.В. Поэзия Ф.И. Тютчева // Урания. Тютчевский альманах. 1803–1928. Л.: Прибой, 1928. С. 9–57. URL: http://www.ruthenia.ru/tiutcheviana/publications/pumpjansk.html (дата обращения: 15.09.2018).
Пушкин А.С. Евгений Онегин: роман в стихах; Драмы. Харьков: Фолио, 1999. 314 [2] с.
Соценко Н.Ф. Интертекстуальность прозы А.И. Куприна 1890–1900-х годов: дис. … канд. филол. наук: спец. 10.01.02. Харьков, 2008. 210 с.
Соценко Н.Ф. Циклизация прозы А.И. Куприна: читательский цикл // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды. Харьков, 2017. № 2 (61). С. 47–53.
Стрельникова Л.Ю. Интертекстуальность как инструмент моделирования метатекста в творчестве В. Набокова // Проблемы филологии и искусствознания. 2018. № 1. С. 224–235. URL: https://www.researchgate.net/publication/324116049_Intertekstualnost_kak_instrument_modelirovania_metateksta_v_tvorcestve_V_Nabokova (дата обращения: 15.09.2018).
Сысоева О.А. Литературная пародия: проблема жанра // Вестник Нижегородского ун-та им. Н.И. Лобачевского. 2013. № 5 (1), С. 330–335. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/literaturnaya-parodiya-problema-zhanra (дата обращения: 20.09.2018).
Тургенев И.С. Полное собрание сочинений и писем: в 30 т. Сочинения: в 12 т. Т. 6: Дворянское гнездо. Накануне. Первая любовь. М.: Наука, 1981. С. 301–365; 478–492.
Тюпа В.И. Дискурсные формации: очерки по компаративной риторике: монография. 2-е изд., испр. и допол. М.: Издательство Юрайт, 2018. 274 с. (Серия Актуальные монографии) URL: https://books.google.com.ua/books?isbn=5041046565 (дата обращения: 21.09.2018).
Тютелова Л.Г. Чехов и Тургенев: проблема драматического пространства // Творчество А.П. Чехова: текст, контекст, интертекст. 150 лет со дня рождения писателя: сб. материалов Международной научной конференции. Ростов-на-Дону, 1–3 октября 2010 года. C. 313–321. URL: http://www.ssc-ras.ru/files/files/Chekhov%20sbornik%202011.pdf (дата обращения: 15.09.2018).
Фатеева Н.А. Интертекст в мире текстов: Контрапункт интертекстуальности. Изд. 2-е, испр. М.: КомКнига, 2006. 280 с.
Философов Д.В. Немецкий романтизм и русская литература // Речь. 1914, 6 (19) января. № 5. С. 3. URL: http://dugward.ru/library/filosofov/filosofov_nemeckiy_romantizm.html (дата обращения: 15.09.2018).
Худолей Н.В. «Механизмы актуализации интертекстуальных связей в художественном тексте» // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота. 2015. № 11 (61): в 3-х ч. Ч. II. C. 199–202. URL: www.gramota.net/materials/3/2015/11-2/ (дата обращения: 15.09.2018).
Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня; [пер. с нидерл. и прим. В.В. Ошиса; общ. ред. и послесл. Г.М. Тавризяна]. М.: Прогресс, 1992. 458 [6] с.
Чехов А.П. Повести. Пьесы. М.: Правда, 1987. 460 [4] с.
Шеленок М.А. Игровая поэтика пьесы И. Ильфа, Е. Петрова, М. Вольпина «Подхалимка» // Известия саратовского университета. Нов. cер. Сер. Филология. Журналистика. 2015, Т. 15. Вып. 3. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/igrovaya-poetika-piesy-i-ilfa-e-petrova-m-volpina-podhalimka (дата обращения: 15.09.2018).
Щербаков А.Д., Дубинина И.А. Образные художественные средства языка романов Фредерика Бегбедера «99 франков» и «Любовь живёт три года» (выпускная квалификационная работа). Краснодар, «Кубанский гос. ун-т», 2015. URL: http://www.allbest.ru/.
Янушкевич А.С. Путешествие в страну романтизма: новые подходы к изучению русского романтизма первой трети ХIХ века // Программы. Проекты. Гипотезы. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/puteshestvie-v-stranu-romantizma-novye-podhody-k-izucheniyu-russkogo-romantizma-pervoy-treti-xix-veka (дата обращения: 15.09.2018).
DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.13
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.