Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды

Стаття присвячена моделюванню та системному опису концепту в фольклорній картині світу. Матеріалом було обрано прислів'я і приказки російської мови, тексти російських народних казок, зібраних і зафіксованих А.Н. Афанасьєвим, тексти билин, зібраних і зафіксованих Ю. Кругловим. При дослідженні використано алгоритм, що передбачає аналіз прислів'їв і приказок, в складі яких репрезентовано концепт, виявлення специфіки реалізації концепту «хитрість» в текстах російських казок в залежності від типу і поетики казки, дослідження реалізації концепту «хитрість» в текстах російських билин. Концепт «хитрість» відноситься до числа комунікативно-релевантних, значущих концептів російської фольклорної картини світу. Мовне втілення концепту «хитрість» відбувається за допомогою характеристики якості людини, характеристики носія якості, характеристики дій, які робить носій якості хитрість, характеристики прийомів, які використовує носій, характеристики предмета. Носіями якості хитрість у фольклорній картині світу є: премудрі діви, зазвичай це дружини або наречені героїв, самі герої, богатирі, старі люди, відьми і мачухи в чарівних казках і билинах; чоловіки, дружини, куми, недоброзичливці, шахраї, злодії, слуги, багатії, чиновники, священики, чаклуни і чаклунки, диявол, чорт, хвацько в прислів'ях, побутових казках і билинах; тварини, птахи, риби, комахи в прислів'ях і казках про тварин. Від носія якості хитрість залежить оцінка його дій оповідачем і слухачем. Прийоми, які використовує носій якості хитрість, складні і мудрі, проте вони дозволяють героям фольклорних творів зловмисно приховати справжні наміри, обдурити, вивернутися, проявляючи винахідливість і майстерність. Дії, які робить носій якості хитрість у фольклорній картині світу, засновані на використанні непрямих, обманних шляхів, прихованого наміру і лестощів, спритності, шахрайстві, крадіжці, вмінні знаходити вихід у складній ситуації і необхідності особливого підходу у вирішенні складних життєвих проблем. Характеристика форми, будови предмета, яка проявляється в майстерності, складності, нетиповості, хитромудрості.

Ivanova E.V. Poslovichnye kartiny mira (na material angliyskix i russkix poslovits). S. Peterburg : Filologicheskiy fakultet, 2002. 160 s.

Karasik V. I. Yazykovoy krug : lichnost, konstepty, diskurs. Volgograd : Peremena, 2002 . S. 8-171.

Pimenova M. Vvedenie v kognitivnuyu lingvistiku. Kemerovo, 2004. 208 s.

Popova Z. D. Sternin I. A. Kognitivnaya lingvistika / Pod red. Z. D. Popovoy, I. A. Sternina. M. : AST: Vostok-Zapad, 2007. 314 s.

Savitskaya L.V., Bezuglaya I.V. Modelirovanie i sistemnoe opisanie kontsepta v yazykovoy kartine mira (na material kontsepta “khitrost”) // Russkaya filologiya. Vestnik Kharkovskogo Natsionalnogo Pedagogicheskogo Universiteta imeni G.S. Skovorody. Kharkov, 2018. No. 3 (65). S. 33 - 40.

Sokolova T. S. Naivna li yazykovaya kartina folklornogo mira? // Teoriya i praktika sov-remennoy rusistiki v mirovom kontekste : Mezdunar. sbornik nauch. st. – Belgorod : Belgorodskiy Gosudarstvennyi Universitet, 2005. Vyp. 1. S. 134-137.

Estetika. Teoriya literatury : Entseklipedicheskiy slovar terminov / Pod red. Yu. B. Boreva. M. : Astrel AST, 2003 . S. 409-410.

Anikin V. P. Russkie poslovisty i pogovorki. M. : Gosud. Izdatelstvo khud. literatury, 1988. 489 s.

Zhukov V. P. Slovar russkikh poslovits i pogovorok. M. : Russkiy Yazyk., 2000. 516 s.

Kruglov Yu. G. Bylina / Sostavitel, vstup. st., obrabotka tekstov, primechaniy i slov Yu. G. Kruglova. M. : Prosveshchenie, 1985. 207 s.

Narodnye skazki A. N. Afanasyeva v tryokh tomakh. M. : Gosud. Izdatelstvo khud. literatury, 1957.

Poslovitsy russkogo naroda : Sbornik V. Dalya v 2 t. M.: Hudozhestvennya literatura, 1989. T. 1. 431 s.