ПРИНЦИПИ НОМІНАЦІЇ ОРГАНІВ ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
Анотація
У статті робиться спроба аналізу лексичної вмотивованості російських літературних і діалектних номінацій органів зорового сприйняття. Автором виявлено найбільш продуктивні когнітивно-ономасіологічні моделі утворення загальноросійських і діалектних найменувань очей. В результаті дослідження встановлено, що в сучасній російській літературній мові найменування органу зору (нейтральне глаз і застаріле око) є невмотивованими. У той же час більшість російських діалектних найменувань очей мають «живу» внутрішню форму. Найменування органів зорового сприйняття в російській діалектній мові здійснюється на підставі двох базових принципів номінації: номінації за ознакою і номінації за функцією. Мотиватори першого типу визначають очі з точки зору форми ("круглі"), кольору ("білі"), характерних особливостей ("вирячені", "відкриті"). Функціональний принцип номінації реалізується за допомогою продуктивної мотивувальної ознаки "такий, що дозволяє бачити, дивитися". Мотивувальна ознака "світло" може бути кваліфікована і як функціональна ("такий, що дозволяє бачити світло"), і як якісна ("світлий"). Для номінації очей характерні також семантичні переноси синестетичного характеру, які свідчать про взаємодію різних модусів сприйняття (зорового, слухового, тактильного). Велика кількість виявлених лексем і різноманіття когнітивно-ономасіологічних моделей, що лежать в основі їх утворення, свідчать про високий аксіологічний статус об'єкта номінації – органу зорового сприйняття – для носіїв російської мови. Характер виявлених мотивувальних ознак демонструє особливості інтерпретації відповідного концепту в російській мовній свідомості. Оскільки очі являють собою орган, що забезпечує здатність бачити навколишній світ, орієнтуватися в просторі, носії мови пов'язують їх зі світлом і характеризують не тільки на підставі зовнішніх ознак, але й функціонально.
Ключові слова: номінація, зорове сприйняття, когнітивно-ономасіологічна модель, принцип номінації, діалектна лексика.
Повний текст:
PDF (Русский)Посилання
Andreyev N.D. Ranneindoyevropeyskiy prayazyk. L.: Nauka, 1986. 328 s. 2. Afanas'yev A.N. Poeticheskiye vozzreniya slavyan na prirodu. T. 1. M., 1865; T. 2. M., 1868.
Veselovskiy A.N. Istoricheskaya poetika. M., 1989. 406 s.
Dal' V.I. Poslovitsy russkogo naroda: V 2 t. M.: Khudozh. literatura, 1984
Dal' V.I. Tolkovyy slovar' zhivogo velikorusskogo yazyka: V 4 t. M, 1989– 1991.
Dobrovol'skiy V.N. Smolenskiy oblastnoy slovar'. Smolensk, 1914.1022 s .
Dopolneniye k Opytu oblastnogo velikorusskogo slovarya. SPb., 1858. 328 s.
Yetimologíchniy slovnik ukraíns'koí movi: V 7 t. K., 1982 – 2012.
Zhuravlev A.F. YAzyk i mif: Lingvisticheskiy kommentariy k trudu A.N. Afanas'yeva «Poeticheskiye vozzreniya slavyan na prirodu». M., 2005. 1006 s.
Kroneberg I. Latinsko-russkiy i russko-latinskiy leksikon s polnym ob"yasneniyem svoystv i znacheniy kazhdogo slova, s pokazaniyem sobstvennykh imen drevney geografii i mifologii. M., 1870. 596 s.
Kulikovskiy G. Slovar' oblastnogo olonetskogo narechiya v yego bytovom i etnograficheskom primenenii. S-Pb., 1898. 150 s.
Opyt oblastnogo velikorusskogo slovarya. SPb., 1852. 275 s.
Potebnya A.A. Simvol i mif v narodnoy kul'ture. M., 2000. 480 s.
Preobrazhenskiy A.G. Etimologicheskiy slovar' russkogo yazyka: V 2 t. M., 1959.
Selivanova Ye.A. Kognitivnaya onomasiologiya. K., 2000. 247 s.
Slovar' vologodskikh govorov. – V. 1– 12. – Vologda, 1983–2007.
Slovar' orlovskikh govorov. V. 1 – 11. Yaroslavl', 1989–2000.
Slovar' russkikh govorov Novosibirskoy oblasti. Novosibirsk, 1979. 605 s.
Slovar' russkikh govorov Priamur'ya. – Blagoveshchensk: 2007. 540 s.
Slovar' russkikh govorov Pribaykal'ya. V 4 v. Irkutsk, 1986–1989.
Slovar' russkikh govorov Srednego Urala: V 7 t. Sverdlovsk, 1964–1988.
Slovar' russkikh donskikh govorov: V 3 t. – Rostov n/D, 1975–1976
Slovar' russkikh narodnykh govorov. V. 1–51. SPb: Nauka., 1965–2019.
Slovar' russkogo yazyka XI–XVII vv. V 31 t. M., 1975 –2016.
Sokolova M.A. Iz istorii slov osnovnogo slovarnogo fonda russkogo yazyka // Doklady i soobshcheniya IYA AN SSSR. №2.1952. S. 8–17.
Sreznevskiy I.I. Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pis'mennym pa-myatnikam. T. 1–3. M., 1893–1912.
Fasmer M. Etimologicheskiy slovar' russkogo yazyka: V 4 t. M., 1987.
Frazeologicheskiy slovar' russkikh govorov Sibiri. Novosibirsk, 1983. 232 s.
Tsyganenko G.P. Etimologicheskiy slovar' russkogo yazyka. K, 1989. 511 s.
Chernykh P.YA. Istoriko-etimologicheskiy slovar' sovremennogo russkogo yazyka: V 2 t. M., 2002.
Shertsl' V.I. Nazvaniya tsvetov i simvolicheskoye znacheniye ikh. Voronezh, 1884. 70 s.
Etimologicheskiy slovar' slavyanskikh yazykov. Praslavyanskiy leksicheskiy fond / Pod red. O.N. Trubacheva. Vyp. 1 – 41. M.: Nauka, 1974 – 2018.
Yasinskaya M. V. Predstavleniya o glazakh i zrenii v yazyke i traditsionnoy kul'ture slavyan: Diss. na soiskaniye … uch. stepeni kand. filol. nauk. Moskva, 2015. 278 s.
Brűckner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa, 1974. 808 s.
DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.07
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.