УТВЕРЖДЕНИЕ ПРИЕМА: ГРАММАТИЧЕСКАЯ АТТРАКЦИЯ В ЛИРИКЕ МАРИНЫ ЦВЕТАЕВОЙ 1922-1923 ГОДОВ

Анотація

Граматична атракція розглянута як типологійна характеристика поетичного ідіостилю Марини Цвєтаєвої. Мета статті – дослідити, як різні типи граматичної атракції використовуються Цвєтаєвою у період 1922-1923 років, для якого вони є актуальними. Теоретичним підґрунтям праці слугує вчення про граматичну атракцію О.О. Потебні. Атракцією форм називаємо уподібнення граматичних форм на дериваційному, морфологічному й синтаксичному рівнях тексту. В дослідженні розрізняються випадки невимушеної атракції діахронічного типу й приклади використання атракції як поетичного прийому, орієнтованого на збільшення виразності й фасцинативності віршового тексту. Розглянуті зразки другого типу, що притаманні ліриці поета. Проаналізована роль граматичної семантики одиниць, що були уподібнені, у формуванні поетичних смислів та їхня участь у композиційній будові поезій. Дослідження дало змогу зробити низку узагальнень. У ліриці Марини Цвєтаєвої 1922-1923 років активно використовується граматична атракція різного ґатунку: дериваційна, морфологічна, синтаксична. У більшості випадків на звуковому рівні вона підтримана паронімічною атракцією. У багатьох поетичних фрагментах атракція різних типів поєднується. Поєднання прийомів уподібнення одиниць різних стратумів й актуалізація прийому призводить до створення поезій, композиція, смисловий та звуковий ритм яких побудовані на атракції форм, значень і смислів. Перспектива дослідження полягає у вивченні формування художньої традиції використання граматичної атракції у російськомовній поезії як версифікаційного прийому, що збільшує багатозначність, ритмічність й фасцинативність поетичного тексту.

Ключові слова: поетичний текст, поетична морфологія, атракція, актуалізація, згущення, співпозиція.

Грамматическая аттракция рассмотрена в работе  как типологическая характеристика поэтического идиостиля Марины Цветаевой. Цель статьи – проследить, как различные типы грамматической аттракции используются Цветаевой в период 1922-1923 годов, для которого эти приемы являются актуальными. Теоретической основой работы является учение о грамматической аттракции А.А. Потебни. Аттракцией форм называем уподобление грамматических форм на деривационном, морфологическом и синтаксическом уровнях текста. В работе разграничиваются случаи непреднамеренной аттракции диахронического порядка и примеры использования аттракции как поэтического приема, ориентированного на повышение выразительности и фасцинативности стихотворного текста. В работе рассмотрены образцы второго типа, характерные для идиостиля Цветаевой. Проанализирована роль грамматической семантики единиц, подвергшихся уподоблению, в формировании поэтических смыслов и их участие в композиционной организации стихотворений. Исследование позволило сделать ряд обобщений. В лирике Марины Цветаевой 1922-1923 годов широко используется грамматическая аттракция разных типов: деривационная, морфологическая и синтаксическая. В большинстве случаев на звуковом уровне она поддержана паронимической аттракцией. В значительном числе поэтических фрагментов аттракция разных типов совмещается. Совмещение приемов уподобления единиц разных ярусов и активное использование приема приводит к созданию произведений, композиция, смысловой и звуковой ритм которых построены на аттракции форм, значений и смыслов. Перспективой исследования является изучение формирования художественной традиции использования грамматической аттракции в русскоязычной поэзии как версификационного приема, повышающего многозначность, ритмичность и фасцинативность поэтического текста.

Ключевые слова: поэтический текст, поэтическая морфология, аттракция, актуализация, сгущение, соположение.

The research deals with the grammatical attraction as a typological characteristic of Marina Tsvetaeva’s  poetic individual style. The purpose of the article is to trace how various types of grammatical attraction are used by Tsvetaeva in the period of 1922-1923, for which these methods are relevant. The theoretical basis of the work is the doctrine of the grammatical attraction of A.A. Potebnya. Attraction of forms is called the assimilation of grammatical forms at the derivational, morphological and syntactic levels of the text. Cases of unintentional attraction of a diachronic order and examples of using attraction as a poetic method focused on increasing the expressiveness and fascinativity of a poetic text are distinguished in the research. Patterns of the second type which are characteristic for Tsvetaeva’s individual style are considered. The role of the grammatical semantics of units subjected to assimilation in the formation of poetic meanings and their participation in the compositional organization of verses is analyzed. The study allowed us to make a number of generalizations. The grammatical attraction of various types is widely used: derivational, morphological and syntactic in the lyrics of Marina Tsvetaeva in 1922-1923. In most cases it is supported at the sound level by a paronymic attraction. The attraction of different types is combined in a significant number of poetic fragments. The combination of methods of units assimilation in different groups and the active use of the method leads to the creation of works, composition, semantic and sound rhythm of which are based on the attraction of forms, meanings and senses. The prospect of the study is the study of the formation of the artistic tradition of using grammatical attraction in Russian-language poetry as a versionification method that increases the polysemy, rhythm and fascinativity of the poetic text.

Keywords: poetic text, poetic morphology, attraction, actualization, condensation, juxtaposition.