ВІЛЬНИЙ НЕПРЯМИЙ ДИСКУРС ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В РОМАНІ О. СОЛЖЕНІЦИНА «У КОЛІ ПЕРШОМУ»

Анотація

У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурно-стилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника.

Ключові слова: О. Солженіцин, роман, персонаж, автор, оповідач, оповідь, ВНД, НПМ, монолог, психологічна характеристика.

В статье проанализированы примеры свободного косвенного дискурса (СКД) в романе А. Солженицына «В круге первом», характеризующие образы персонажей. Рассмотрено определение этого типа повествования и его речевого реализатора – несобственно-прямой речи (НПР). Отмечена монологическая природа такого дискурса в пределах диалогического микротекста, его полифония, состоящая из отдельных голосов персонажей-повествователей под контролем автора, вмешивающегося в чужое повествование посредством философских вставок, афористических реплик, предметных ремарок, которые часто маркированы ироничными элементами. Также делается акцент на концептуальном компоненте СКД, репрезентанты которого в соответствии с авторскими интенциями и стратегией повествования оказываются в НПР героев романа. Наряду с этим выясняется, что в пределах лингвостилистического анализа романа «В круге первом» фигурируют такие составляющие, как автобиографическая, тематическая, персонажная, концептуальная, текстологическая (речевая). Они исследуются с целью не только раскрытия специфики словесно-эстетической и структурно-стилистической организации произведения, но и более полного и точного понимания его идейно-художественного содержания. Это связано и с авторской ориентацией на понимание читателя и его ассоциативного восприятия, что ставит роман этого автора в число самых известных в русской литературе. Сделан вывод, что форма НПР характеризует не только внутренний мир персонажа-рассказчика, но и авторскую стратегию повествования и идиостиль писателя в целом.

Ключевые слова: А. Солженицын, роман, персонаж, автор, повествователь, повествование, СКД, НПР, монолог, психологическая характеристика. 

In the article examples of free indirect discourse (FID) in the novel «In the First Circle» by O. Solzhenitsyn, which characterize the heroes, are analyzed. The definition of this type of narrative and its free indirect speech (FIS) implementer is considered. The monologic nature of such discourse within the framework of dialogical microtext is noted, its polyphony consisting of individual voices of the narrator's characters under the the author’s control, who intervenes in another's narrative through philosophical insertions, aphoristic cues, subject lines, often labeled with ironic elements. Emphasis is also placed on the conceptual component of the FID, which, according to the author's intentions and storytelling strategy, is represented in the IDS of the novel characters. In addition, it turns out that within the linguistic stylistic analysis of the novel «In the First Circle» are noted such components as autobiographical, thematic, personal, conceptual, textual (speech). They are investigated not only to reveal the specifics of the word-aesthetic and structural-stylistic organization of the work, but also to provide a fuller and more accurate understanding of its ideological and artistic content. This is due to the author's orientation to the reader's understanding and his associative perception, which places his novel among the most outstanding in the Russian literature. It is concluded that the form of the IDS characterizes not only the inner world of the narrator-character, but also the author's narrative strategy and, in general, the writer's idiocy.

Key words: O. Solzhenitsyn, novel, character, author, narrator, story, FID, IDS, monologue, psychological characteristic.